Упрощенная HTML-версия
тинна дегідратація за відсутності кетоацидозу і високої гіперглікемії внаслідок
зниження екскреторної функції нирок. Остання не дає можливості знизити вміст
цукру в крові за рахунок глюкозурії. Порушення водної і електролітної рівноваги
у мозкових клітинах супроводжується появою неврологічних симптомів із непри
томністю.
Діагностика грунтується на виявленні ознак гіперглікемії, гіперхолестеринемії,
гіпернатріємії, гіперазотемії. Кетоацидозу не буває.
Передусім акушерка має викликати лікаря і разом із ним подавати невідкладну
допомогу. Треба внутрішньовенно вводити гіпотонічний (0,45
%)
розчин натрію
хлориду (до 6 л на 1 добу) доти, доки не нормалізуються осмолярність крові, ве
нозний тиск і не опритомніє хвора.
Для зменшення гіперглікемії внутрішньовенно вводять інсулін. Разова доза
становить 50 ОД. Потім інсулін вводять внутрішньом’язово по 25 ОД через 1 год
(доки рівень цукру в крові не знизиться до 14 ммоль/л).
При зниженні рівня цукру в крові до 13,88 ммоль/л замість гіпотонічного роз
чину натрію хлориду вводять 2,5
%
розчин глюкози (1л крапельно).
У разі гіпокаліємії внутрішньовенно призначають калію хлорид (по 4—12 г за
1 добу).
Для боротьби з гіпоксією і з метою профілактики набряку мозку внутрішньо
венно вводять по 50 мл 1
%
розчину глутамінової кислоти і проводять оксигено
терапію.
Для профілактики тромбозів призначають гепарин (по 5000 ОД 4 рази на 1 добу)
під контролем зсідання крові.
Г і п о г л і к е м і ч н а к о м а буває внаслідок різкого зниження вмісту цукру
в крові, утилізації глюкози мозковою тканиною і гіпоксії мозку. Гіпоглікемію
можуть спричинити передозування інсуліну при цукровому діабеті, алкогольна ін
токсикація, неконтрольований прийом сульфаніламідних препаратів, аденома під
шлункової залози (гіперплазія бета-клітин острівців підшлункової залози).
Для експрес-діагностики і лікування призначають такі заходи:
1) визначення рівня цукру в крові. При гіпоглікемії внутрішньовенно вводять
40
%
розчин глюкози (по 40—100 мл). При тяжкій комі глюкозу вводять кра
пельно і тривалий час;
2) при тяжкій гіпоглікемічній комі внутрішньом’язово вводять 1 мл глюкагону,
а іноді 150—200 мг гідрокортизону або 0,5—1 мл розчину адреналіну. Звичайно
після введення глюкагону хвора опритомнює через 5—20 хв;
3) серцеві препарати, призначають оксигенотерапію;
4) іноді для профілактики набряку мозку призначають 15—20
%
розчин маніту
(по 0,5—1 г на 1 кг маси тіла хворої).
Г і п е р л а к т а ц и д е м і ч н а к о м а спостерігається рідко і зумовлена на
копиченням у організмі молочної кислоти. У таких випадках вводять за 1 добу
1—2 л 2,5 % розчину натрію гідрокарбонату під контролем pH крові, інсулін (внут
рішньовенно по 6—8 ОД на 500 мл 5 % розчину глюкози), проводять оксигено
терапію.
Невідкладна допомога при гострій гіпоксїі плода
подається за допомогою впливу
на організм матері. Передусім треба призначити інгаляцію зволоженого кисню.
Внутрішньовенно крапельно вводять сигетин (по 2—4 мл 1—2 % розчину на
500 мл 5 % розчину глюкози) або курантил (0,5 мл на 1 кг маси тіла), або 2,4 %
розчин еуфіліну (10 мл) з кокарбоксилазою (50—100 мг).
468