Стр. 64 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

частину сечостатевої діафрагми називають глибоким поперечним м’язом промежини
(m. transversus perinei profundus).
Верхній
(внутрішній)
шар
м’язів
промежини
називають
діафрагмою
таза
(diaphragma pelvis). Вона складається із парного м’яза, який піднімає задній прохід
(m. levator апі).
Обидва широкі м’язи, які піднімають задній прохід, утворюють купол, верхівка
якого обернена вниз і прикріплюється до нижнього відділу прямої кишки (трохи
вище від задньопрохідного отвору). Широка основа купола обернена вгору і при­
кріплюється до внутрішньої поверхні стінок таза. У передньому відділі діафрагми
таза, між пучками м’язів, які піднімають задній прохід, є поздовжня щілина, через
яку виходять із таза сечівник та піхва (hiatus genitalis). М’язи, які піднімають зад­
ній прохід, складаються із окремих м’язових пучків, що починаються від різних відді­
лів стінок таза. Цей шар м’язів таза найтовщий.
Усі м’язи тазового дна вкриті фасціями. М’язи і фасції тазового дна виконують
такі важливі функції.
1. Тазове дно є опорою для внутрішніх статевих органів, сприяє збереженню
фізіологічного положення їх. Особливе значення мають м’язи, які піднімають зад­
ній прохід. При скороченні їх закривається статева щілина, звужується просвіт
прямої кишки й піхви. Травма м’язів тазового дна призводить до опущення і випа­
дання статевих органів, а також сечового міхура і прямої кишки.
2. Тазове дно є опорою не тільки для статевих, а й для інших внутрішніх орга­
нів. М’язи тазового дна беруть участь у регуляції внутрішньочеревного тиску разом
із діафрагмою та м’язами черевної стінки.
3. Під час пологів при виганянні плода всі шари м’язів тазового дна розтягують­
ся й утворюють широку трубку, яка є продовженням родового каналу. Після народ­
ження плода м’язи тазового дна знову скорочуються і набувають попереднього поло­
ження.
ЖІНОЧИЙ ТАЗ В АКУШЕРСЬКОМУ АСПЕКТІ
Розрізняють два відділи таза: верхній, або великий таз, і нижній, або малий. Ме­
жами між великим і малим тазом є спереду верхні краї лобкового симфізу і лобкових
кісток, з боків — безіменні лінії, ззаду — крижовий мис. Площина, що лежить між
великим і малим тазом, є площиною входу в малий таз. Вона має дуже велике зна­
чення для акушерства.
Великий таз значно ширший від малого. Він обмежений з боків крилами клубо­
вих кісток: ззаду — останніми поперековими хребцями, спереду — нижнім відділом
черевної стінки.
Об’єм великого таза .може змінюватись відповідно до скорочення або розслаб­
лення м’язів живота.
Великий таз доступний для дослідження, його розміри визначити досить легко.
За параметрами великого таза роблять висновок про розміри малого таза, які без­
посередньо виміряти неможливо. Тим часом дуже важливо знати розміри малого
таза, оскільки через кістковий канал малого таза проходить плід під час народження.
_МАЛИЙ ТАЗ. ПЛОЩИНН І розміри ЙОГО
Малий таз становить собою кісткову частину родового каналу. Задня стінка ма­
лого таза складається із крижів і куприка, бокові — утворені сідничними кістками і
62