Упрощенная HTML-версия
Кровообіг плода.
Зачаток серця зародка утворюється на 2-му тижні формування,
а завершується загалом на 2-му місяці вагітності (набуває рис чотирикамерного
серця). Поряд із формуванням серця диференціюється судинна система плода:
на кінець 2-го місяця вагітності утворюються магістральні судини, у наступні місяці
відбувається подальший розвиток судинної мережі. Анатомічними особливостями
серцево-судинної системи плода є овальний отвір між правим і лівим передсердями
та артеріальна протока (боталова протока), яка з’єднує легеневу артерію з аортою.
Плід одержує кисень і поживні речовини з крові матері через плаценту. Проте крово
обіг плода має й істотні відмінності.
Кров, збагачена в плаценті киснем і поживними речовинами, притікає в організм
плода веною пуповини. Пройшовши через пупкове кільце в черевну порожнину
плода, вена пуповини підходить до печінки, віддає там гілочки, далі йде до нижньої
порожнистої вени, в яку вливає артеріальну кров. У нижній порожнистій вені арте
ріальна кров змішується з венозною, що надходить із нижньої половини тіла і
внутрішніх органів плода. Ділянка вени пуповини від пупкового кільця до нижньої
порожнистої вени називається аранцієвим проходом.
Кров із нижньої порожнистої вени надходить у праве передсердя, куди влива
ється також венозна кров з верхньої порожнистої вени (мал. 45).
Між місцем впадіння нижньої і верхньої порожнистих вен є заслінка (євста-
хієва), яка перешкоджає змішуванню крові, що надходить із верхньої і нижньої
порожнистих вен. Заслінка спрямовує течію крові нижньої порожнистої вени з пра
вого передсердя через овальний отвір, розташований між обома передсердями; з лі
вого передсердя кров надходить у лівий шлуночок, з шлуночка — в аорту. З висхідної
аорти кров, що містить порівняно багато кисню, потрапляє в судини, які живлять
голову і верхню частину тулуба плода.
Венозна кров, що надійшла в праве передсердя з верхньої порожнистої вени,
йде у правий шлуночок, а з нього — в легеневі артерії. З легеневих артерій не
значна частина крові надходить у нефункціонуючі легені. Основна ж маса крові з
легеневих артерій надходить через артеріальну (боталову) протоку в низхідну
аорту.
Низхідна аорта, кров якої значно розбавлена венозною кров’ю, забезпечує кров’ю
нижню половину тулуба і нижні кінцівки. Бідна на кисень кров плода надходить з
артерії пуповини (гілки клубових артерій) і через них — у плаценту. В плаценті
кров збагачується киснем і поживними речовинами, звільняється від вуглекислоти
і продуктів обміну й повертається в організм плода веною пуповини. Таким чином,
суто артеріальна кров у плода міститься тільки у вені пуповини, в аранцієвій протоці
і гілочках, що йдуть до печінки. У нижній порожнистій вені і висхідній аорті кров
змішана, але містить більше кисню, ніж кров у низхідній аорті. Внаслідок цих особ
ливостей кровообігу печінка і верхня частина тулуба плода забезпечуються арте
ріальною кров’ю краще, ніж нижня половина тіла. Тому печінка плода досягає вели
ких розмірів, голова і верхня частина тулуба в першу половину вагітності розвива
ються швидше, ніж нижня частина тіла.
У міру розвитку плода дещо звужується овальний отвір і зменшується євста-
хієва заслінка. У зв’язку з цим артеріальна кров рівномірніше розподіляється
по організму плода, вирівнюється відставання в розвиткові нижньої половини
тіла.
Відразу ж після народження у плода настає перший вдих. З цього моменту почи
наються легеневе дихання і позаутробний кровообіг.
28