Упрощенная HTML-версия
тканин плода. Відкрито другий стадіоспецифічний білок. Це бета-фетопротеїн
(В. І. Яблокова, С. С. Василейський; цит. за В. І. Бодяжиною, 1974).
Система зсідання крові плода
розвивається переважно в другій половині вну
трішньоутробного періоду. У перші місяці здатність крові плода до зсідання дуже
низька і згусток крові не утворюється. Чинник Y з’являється на 5-му місяці вагіт
ності, але активність його надто низька. У цей же період починає з’являтись фібри
ноген (у незначній кількості). На початку 6-го місяця вагітності з’являється про
тромбін і підвищується вміст інших прокоагулянтів крові. Стають позитивними
тести, що характеризують загальну коагуляційну активність (рекальцифікація, то
лерантність плазми до гепарину). Вільний гепарин виявляють, починаючи з кінця
6-го місяця розвитку плода.
Наприкінці 6-го місяця в крові плода виявляють усі прокоагулянти і антикоа
гулянти, а в наступні місяці відзначають тільки кількісну зміну їх.
СИСТЕМА КРОВООБІГУ У ВНУТРІШНЬОУТРОБНИЙ ПЕРІОД
Плід дуже швидко росте, інтенсивно відбуваються процеси формоутворення,
диференціювання та обміну речовин. Потреби плода в поживних речовинах і кисні
збільшуються у міру його розвитку. З часом удосконалюються системи, які забезпе
чують постачання плода речовинами, потрібними для його розвитку.
У період поділу та міграції матковою трубою яйце не зв’язане з тканинами ма
тері. Воно живиться за рахунок протоплазми яйцевої клітини і клітин променистого
вінця. Поживні речовини можуть проникати з рідини, яку виробляють секреторні
клітини епітелію маткової труби.
Після імплантації і встановлення зв’язку з материнськими тканинами кисень і
поживні речовини доставляються системою кровообігу. У внутрішньоутробний пе
ріод розрізняють жовткову, алантоїдну, плацентарну системи кровообігу. Вони послі
довно розвиваються.
Жовтковий період
дуже короткий — від моменту плацентації і до кінця 2-го
тижня життя зародка. Поживні речовини і кисень, що містяться в ембріотрофі,
проникають до зародка безпосередньо через трофобласт, який утворює первинні
ворсини. Більша частина їх потрапляє в жовтковий мішок, який утворився на цей
час і має осередки кровотворення та власну примітивну судинну систему (vasa
ompnolomesenterica). Звідси поживні речовини і кисень первинними кровоносними
судинами надходять до зародка, в якого уже почав скорочуватись зачаток серця.
Це так званий
жовтковий кровообіг.
Алантоідний (хоріальний) кровообіг
починається з кінця 2-го місяця (від часу
загасання жовткового) і триває близько 8 тиж. Васкуляризація первинних ворсин
і перетворення їх на справжні ворсини хоріона знаменує важливий етап у розвитку
зародка. Після встановлення алантоїдного (хоріального) кровообігу значно поліпшу
ється доставка поживних речовин та кисню зародкові, який швидко розвива
ється.
Плацентарний кровообіг
— найрозвиненіша система, що забезпечує всі потреби
плода, який інтенсивно розвивається. Початком плацентарного періоду доставки
плодові кисню і поживних речовин вважають кінець 3-го місяця вагітності, коли
формування плаценти загалом завершується (складні структури ще ростуть і розви
ваються) .
87