Упрощенная HTML-версия
зародка сповільнений. Після встановлення симпатичної і вагусної регуляції серце
биття частішає вдвічі.
При аускультації через черевну стінку і стінку матки серцебиття плода вислухо
вується з другої половини вагітності (інколи з 18—20 тиж). Серцеві тони подвійні,
ритмічні, частота їх становить 120—140 за 1 хв. Частота серцебиття змінюється
залежно від багатьох фізіологічних (рух плода, дія на матір тепла, холоду, м’язового
навантаження) і патологічних (нестача кисню і поживних речовин, інтоксикація
тощо) чинників. Особливо значно змінюються ритм, частота і характер серцевих то
нів при асфіксії.
За допомогою фонокардіографа серцеві тони плода можна вислухати з 16—
17 тиж.
ДИХАННЯ ПЛОДА
Зовнішнє дихання в період внутрішньоутробного розвитку відбувається через
плаценту; легені як орган дихання не функціонують.
Зачаток дихальної системи з’являється у зародка наприкінці 4-го тижня. У перші
місяці швидко розвиваються бронхіальне дерево і судинна мережа. Пізніше диферен
ціюються альвеолярні протоки та альвеоли. Наприкінці внутрішньоутробного періо
ду легені досягають того ступеня розвитку, який повністю забезпечує функцію ди
хання.
Легені розвиваються одночасно із становленням та розвитком систем, які регулю
ють функцію дихання після народження плода.
Відбувається іннервація легень та інших частин тіла, які беруть участь у акті
дихання, встановлюється зв’язок периферичної нервової системи з центрами, що
регулюють процес дихання. У першу половину внутрішньоутробного періоду (до
16—17 тиж) формується інспіраторна частина дихального центра, до 21—22-го тиж
ня з’являється активна експірація, спостерігаються швидка організація вдиху і види
ху, тобто плід може дихати.
У внутрішньоутробний період відбуваються нерегулярні дихальні рухи, які є під
готовкою до майбутнього позаутробного дихання.
Припускають, що в грудній порожнині під час дихальних рухів створюється
негативний тиск. Це сприяє припливові крові до серця плода. Таким чином дихальні
екскурсії позитивно впливають на кровообіг.
Дихальні рухи плода відмінні від дихальних рухів новонародженого. Під час
дихальних екскурсій грудної клітки легені не розширюються. Навколоплідні води
проникають у носову частину глотки і відразу виливаються назад, тому що дихальні
рухи відбуваються при закритій голосовій щілині. Деякі автори вважають, що плід
може аспірувати деяку кількість вод, яка потім всмоктується. Цей процес істотно
відрізняється від аспірації навколоплідних вод при асфіксії. У разі асфіксії плід
робить вдих при відкритій голосовій щілині. При цьому вода потрапляє в дихальні
шляхи, не розсмоктується і перешкоджає встановленню позаутробного дихання.
Розвиток плода відбувається на тлі інтенсивного обміну речовин і активізації
окислювальних процесів. Потреба плода в кисні у фізіологічних умовах задоволь
няється повністю. Кисень переходить із крові матері до плода шляхом дифузії через
епітеліальний покрив ворсинок та ендотелій капілярів плода.
З розвитком вагітності шар цитотрофобласта майже зникає, синцитій стає тон
90