Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 1. ВСТУП ДО ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ
9
роботи лікаря, незалежно від його спеціальності. Здатність до науково обґрунтованої діяльності
дає змогу індивідуалізувати надання медичної допомоги та забезпечує її високу якість.
Для впровадження науково обґрунтованої практики кожен лікар має володіти основними
навичками (5 кроків ДМ). До таких навичок належать:
вміння чітко визначити проблему хворого та характер інформації, необхідної для її
вирішення;
проведення ефективного пошуку даних, опублікованих в медичній літературі, з наступним
відбором найякісніших досліджень;
оцінка рівня достовірності одержаних в них результатів із застосуванням спеціальних
критеріїв;
визначення доцільності застосування відібраної інформації для конкретного випадку;
здійснення оцінки конкретних дій за доказами.
У відповідності до резюме Сицилійської декларації з питань надання пацієнтам оптимальної
медичної допомоги нині загально визнана необхідність обов’язкового володіння спеціалістами
принципами та методами доказової медицини. У більшості країн світу клінічна епідеміологія та
доказова медицина стали невід’ємною частиною підготовки лікарів.
Правильно сформульоване клінічне питання (1-й крок) дає змогу провести ефективний
пошук відповідних даних у медичній літературі, а правильне визначення типу питання вплине на
те, де варто шукати відповідь і який тип дослідження з найбільшою ймовірністю її дасть.
Відповідно до принципів ДМ кожне питання має складатися із трьох або чотирьох частин –
PICO:
(Р)
(PATIENT POPULATION)
дані про пацієнтів/проблему.
( І )
(INTERVENTION ),
втручання, яке лікар має намір застосувати у випадку хворого.
(С)
(COMPARISON) ,
альтернативні або порівняльні заходи
.
(О)
(OUTCOMES),
важливі для лікаря та пацієнта результати.
При визначенні компоненту пацієнт/проблема варто визначити, яка група пацієнтів схожа на
пацієнта, передбачається до якого збираються застосувати заплановане
втручання й визначити
всі клінічні характеристики, які можуть вплинути на проблему й при цьому є специфічними для
досліджуваної клінічної практики. Належна чіткість і необхідна деталізація формулювання на
цьому етапі має вирішальне значення для пошуку найбільш підходящих досліджень.
Далі варто визначитися, яке саме втручання необхідно вивчити, наприклад, застосування
лікарського препарату або хірургічного методу. Якщо питання стосується побічного ефекту або
етіології захворювання, то, можливо, потрібно вивчитидози або експозиції будь-якого потенційно
патогенного фактора. Як і при описі пацієнта/проблеми, питання має бути якомога точніним і
специфічнішим.
Якщо формулювання питання виявиться занадто вузьким, його потім можна розширити. При
визначенні альтернативних або порівняльних заходів варто подумати про існування
альтернативного втручання, з яким можна порівняти заплановане. Цей параметр не завжди
включається при формулюванні питання. Дуже важливо в постановці проблеми точно визначити
результат, що цікавить і пацієнта, і лікаря, а також час, необхідний для його досягнення. При
тяжчих захворюваннях іноді більше уваги приділяється смертності, упускаючи при цьому важливі
аспекти захворювання.
Швидке й ефективне здійснення пошуку публікацій ( 2-й крок) дозволяють сучасні медичні
журнали й наявні бібліографічні електронні бази даних. Одним з найповніших джерел науково
обґрунтованої інформації для лікарів є журнал (довідник) з доказової медицини «Clinical
Evidence», що видається з 1999 року в США. Представлені у довіднику дані доповнюють
інформацію, яка міститься у співробітництва підготовлених членами Кокрановського
співробітництва високоякісних систематичних оглядах контрольованих ДОСЛІДЖЕНЬ.
Електронна база даних бібліотеки Кокрайна дає змогу здійснювати швидкий пошук інформації
тамістить головним чином систематичні огляди РКД, присвячені оцінці різних аспектів лікування.
При підготовці систематичних оглядів фахівці. Кокрановського співробітництва спочатку
здійснюють пошук нової інформації, потім ідентифікують і визначають її цінність. Кожне включене
в СО дослідження оцінюється за критеріями методологічної якості, точності і зовнішньої
значущості, і тільки якщо ця інформація надійна, вона включається до відповідних баз. Висока