Упрощенная HTML-версия
102
Форми ВЗОП за терміном виникнення
На початку та в середині І триместру
o
Феномен “зниклий близнюк”
Наприкінці І та на початку ІІ триместру
o
Феномен “паперовий плід”
Наприкінці ІІ та у ІІІ триместрі
Життєздатність плода, який залишився, зворотно-пропорційно залежить від терміну гестації, в
якому наступила антенатальна загибель іншого близнюка.
Зниклий близнюк
Зниклий близнюк (vanishing twin syndrome) – ембріон, який загинув внутрішньоматково в І
триместрі гестації (переважно до 10 тижнів вагітності) та згодом повністю або частково
реабсорбувався материнським організмом.
Причинами цього феномену може бути неадекватна плацентація, тяжкі аномалії розвитку
(пов’язані з повною відсутністю певних внутрішніх органів), летальні хромосомні аномалії та інші
(часто невідомі) причини.
Визначити справжню частоту синдрому зниклого близнюка майже неможливо. Більшість цих
станів може навіть клінічно не розпізнаватися або сприйматися як загроза переривання
вагітності з кров’яними виділеннями. Деякі автори вважають що 10-12% одноплідних
вагітностей починались як багатоплідні. Інші вказують, що частота цього синдрому коливається
від 1 випадку на кожні 8 вагітностей до 6 випадків на кожні 100 вагітностей.
Якщо вагітність розпочиналась як ДХД, загибель та реабсорбція одного з ембріонів може
ніяк не вплинути на подальший розвиток та перинатальні наслідки для іншого
ембріона/плода.
Якщо вагітність розпочиналась як МХД, загибель одного з ембріонів може підвищувати
ризик переривання вагітності, а також МГВП/ЗВУР у плода, який залишився. Існує думка,
що певний відсоток ДЦП, причина яких лишається нез’ясованою, може бути пов'язаний із
загибеллю одного з ембріонів при вагітності, що розпочиналась як монохоріальна двійня.
Паперовий плід
Паперовий плід (fetus papyraceous) – являє собою мацерацію плода внаслідок його ранньої
(кінець І – початок ІІ триместру) загибелі. При цьому плід, що загинув, стискається зростаючим
амніотичним міхуром живого плода, відбувається дегідратація та часткова реабсорбція
компонентів плідного яйця, що не розвивається.
Може зустрічатись як при МХ так і при ДХ двійнях.
Справжня частота невідома. Деякі автори вказують таку частоту - 1 на 184 двієнь (0,54%).
Вплив хоріальності та патогенез ураження живого плода
Хоріальність є найбільш важливим фактором, який безпосередньо впливає на подальші
наслідки для живого плода та його виживання [B]
56
Наслідки ВЗОП при ДХД та МХД достовірно відрізняються [B]
56
:
Неврологічні ускладнення у тих дітей, хто вижив
o
МХД - 18%
o
ДХД - 1%
Передчасне народження
o
МХД - 68%
o
ДХД - 57%