Упрощенная HTML-версия
106
Врахування гестаційного віку чи зрілості плода, що вижив
Ризик для плода, що вижив, визначається гестаційним віком, який є важливим фактором, що
впливатиме на прогноз у разі прийняття рішення про розродження. Наприклад, для лікаря значно
простіше вирішити питання розродження, коли вірогідність зрілості плода є високою, чи
гестаціний вік є великим.
І навпаки, глибока недоношеність є вагомим аргументом проти термінового розродження,
коли ризик тяжкої неонатальної захворюваності та смертності для плода, що вижив, є високим.
У випадку розродження в термін до 34 тижнів проведення профілактики РДС
кортикостероїдами є абсолютно необхідним.
Визначення хоріальності.
Головним кроком у веденні багатоплодової вагітності у випадку
смерті одного з плодів є визначення хоріальності. В ідеалі, ця інформація має бути наявною після
першого УЗД, проведеного у першому триместрі вагітності.
Однак, коли УЗД не було проведено до встановлення діагнозу ВЗОП, необхідно провести
детальне сканування. Після цього кроку лікар має бути здатний визначити, чи ця вагітність є МХ
чи дихоріальною (ДХ). У випадку більше-плідної вагітності (трійня, четверня), необхідно
встановити, чи належав загиблий плід до МХ чи ДХ пари.
Монохоріальна двійня сама по собі не є показанням до негайного розродження!
Виключення тяжкої материнської патології
Детальна клінічна та лабораторна оцінка стану матері має виключити наявність станів, що
могли стати причиною смерті плода та/або загрожують здоров’ю або навіть життю жінки у разі
продовження вагітності.
Встановлення причини ВЗОП (якщо можливо)
Смерть одного з плодів при багатоплодовій вагітності може бути наслідком серйозного
захворювання у матері, такого як важка прееклампсія чи непоборний хоріоамніоніт. За таких
обставин, переривання вагітності показане для врятування життя матері.
За умови задовільного стану матері, смерть одного з плодів не є абсолютним показанням до
термінового розродження.
Оцінка стану плода, що вижив
За певних обставин, загибель одного з плодів може свідчити про небезпечний стан його
близнюка. Тому важливо впевнитися, що плід, який вижив, добре почувається in utero, перш ніж
розглядати альтернативу очікувального ведення вагітності, якщо тільки стан плода не є настільки
тяжким, що можна прийняти рішення ним пожертвувати.
У таблиці 7 представлені основні показники, що мають бути оцінені для з’ясування стану
плода, що вижив, з урахуванням хоріальності двійні.