Упрощенная HTML-версия
132
імунокомпетентної системи. Основна частина заліза (75%) знаходиться в гемоглобіні, менше – в
міоглобіні, невелика, але функціонально важлива кількість – в тканинних ферментах, плазмі,
решта – в депо (печінка, селезінка та ін.). Всього в організмі людини міститься 4 г заліза.
Біологічна значимість заліза визначається його участю в тканинному диханні. У зв’язку з цим
для залізодефіцитної анемії вагітних характерна тканинна гіпоксія і викликана нею патологія.
Клінічні прояви
Ознаки анемічної гіпоксії (власне анемічний синдром):
блідість шкіри та слизових оболонок;
тахікардія;
скарги на загальну слабкість, запаморочення, болі у ділянці серця тощо;
задишка при фізичних навантаженнях.
Ознаки дефіциту заліза (сидеропенічний синдром):
втомлюваність, погіршення пам’яті,
спотворення смаку, випадіння, ламкість волосся, ламкість нігтів, «заїди», блакитні склери (зрідка,
за тяжкої анемії), сухість шкіри, гіпо- чи антацидність.
Діагностика
Для призначення адекватного лікування з’ясовують
ґ
енез анемії. Зниження концентрації
гемоглобіну не є доказом залізодефіциту, тому проводять додаткове обстеження.
Лабораторні ознаки залізодефіциту:
мікроцитоз еритроцитів (у поєднанні з анізо-та пойкілоцитозом);
гіпохромія еритроцитів (помірний показник <0,86);
зниження середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (< 27 пг);
зниження середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (<33%);
зниження середнього об’єму еритроцитів (<80 мкг3);
зниження сироваткового заліза (<12,5 мкмоль/л);
зменшення концентрації феритину сироватки (<13 мкг/л);
підвищення загальної залізозв’язувальної здатності сироватки (>85мкмоль/л);
зниження насичення трансферину залізом (<15%);
підвищення вмісту протопорфіринів у еритроцитах (<90 мкмоль/л).
Додаткове обстеження для виявлення залізодефіциту може включати від 2-х до 10 з
вишеперелічених тестів. Обов’язковими є визначення колірного показника та виявлення
мікроцитозу у мазку крові (найпростіші та найдоступніші методи). Бажано визначити
концентрацію сироваткового заліза.
Залізодефіцитна анемія вагітних не є протипоказанням для вагітності і не впливає на
тактику ведення вагітності та пологів.
Ведення вагітних з ЗДА проводиться згідно з наказом МОЗ України №782 (Додаток 1).
Рекомендації щодо харчування
Основним джерелом заліза для вагітної жінки є м’ясо.
З метою поліпшення всмоктування заліза до раціону харчування корисно включати фрукти,
ягоди, зелені овочі, соки та морси, мед (темні сорти). Вживання м’яса та продуктів, які сприяють
найповнішому всмоктуванню з нього заліза, слід розділити за часом з чаєм, кавою,
консервованими продуктами, зерновими, молоком та молочними продуктами, які містять
сполуки, що пригнічують абсорбцію заліза.
У разі наявності анемії рекомендовані відвари або настої плодів шипшини, бузини, чорної
смородини, листя суниці, череди, кропиви.
Харчування має бути повноцінним, містити достатню кількість заліза та білка.