Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 8. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ПАТОЛОГІЧНИМИ СТАНАМИ
133
Рекомендується дієта, яка містить 120 – 200 г. м’яса або 150 – 250 г. риби в день, 1 яйце, до
1 кг молочних продуктів (сир, творог, кефір та ін.), 80-100 г. жирів, овочів та фруктів – близько
800 г., частину з яких потрібно з’їдати сирими (морква, капуста, яблука).
Лікування
Перед початком лікування необхідно постаратися усунути причину анемії, якщо вона
встановлена.
Препарати заліза вагітним не протипоказані.
Препарати заліза незалежно від ступеня тяжкості анемії призначати per os.
Пероральні препарати заліза поділяються на іонні та неіонні (Додаток). Серед іонних
препаратів перевагу слід віддати тим, що містять двовалентне залізо, біодоступність якого значно
вища, ніж тривалентного.
Серед сполук двовалентного заліза найкраще всмоктуються (у порядку зменшення): сульфат,
глюконат, хлорид, фумарат.
Лікувальна добова доза заліза елементарного при пероральному застосуванні має становити
2 мг/кг маси тіла (у середньому 100 – 200 мг/доб.).
Краще використовувати пролонговані, комбіновані препарати та slow release форми.
(Препарати антианемічної дії Додаток 2).
Доцільно застосовувати комбіновані препарати, додаткові компоненти яких:
перешкоджають окисленню двовалентного заліза у тривалентне (аскорбінова, янтарна,
щавлева кислоти);
сприяють всмоктуванню заліза в кишечнику (амінокислоти, поліпептиди, фруктоза);
запобігають подразнювальній дії іонів на слизову оболонку травного тракту
(мукопротеоза);
зменшують прооксидатну дію двовалентного заліза в організмі (аскорбінова кислота, інші
антиоксиданти);
підтримують щіткову кайму слизової оболонки тонкого кишечника в активному стані
(фолієва кислота).
Протипоказання до прийому препаратів заліза per os:
непереносимість заліза (постійна нудота, блювання, діарея); стан після резекції тонкого
кишечника; ентерит; синдром мальабсорбції; загострення виразкової хвороби, неспецифічного
виразкового коліту або хвороби Крона.
За наявності протипоказань до прийому заліза per os призначають парентеральні препарати,
які містять тривалентне залізо. У разі парентерального застосування добова доза заліза
елементарного не має перевищувати 100 мг. Не припиняти лікування препаратами заліза після
нормалізації вмісту гемоглобіну та еритроцитів – основне правило.
Необхідно продовжити лікування для відновлення запасів. З цією метою рекомендують не
припиняти лікування, а тільки зменшити дозу того препарату, який хвора приймала. Такий курс
продовжується 3 – 6 міс.
Найкраще ефективність лікування контролюється за рівнем трансферину та феритину в
сироватці крові.
При проведенні феротерапії, особливо парентеральними препаратами, слід ретельно
стежити за можливими побічними ефектами залізовмісних засобів.
Побічні ефекти пероральних препаратів заліза:
нудота, біль в епігастральній ділянці, діарея, закреп, нетяжкі алергічні реакції (шкірні висипи
тощо).
Побічні дії парентеральних препаратів заліза:
артеріальна гіпотензія, артралгія, збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка, головний біль,
запаморочення, інфільтрати на місці ін’єкцій, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок.