Упрощенная HTML-версия
148
Діастолічний АТ ≥ 90 мм рт.ст. є тим граничним рівнем, вище якого перинатальна
захворюваність у жінок, які не мають протеїнурії, зростає. Крім того, дАТ є кращим предиктором
несприятливих перинатальних наслідків, ніж сАТ.
2. Жінки з сАТ ≥ 140 мм рт.ст. підлягають ретельному нагляду та оцінці з метою можливого
виявлення діастолічної гіпертензії. (II-2B)
1
3. Тяжка артеріальна гіпертензія визначається як сАТ ≥ 160 мм. рт.ст. або дАТ ≥ 110 мм
рт.ст. (II-2B)
1,61
В світовій клінічній практиці консенсусна позиція відносно порогового значення дАТ ≥ 110 мм
рт.ст., як маркера тяжкої гіпертензії, за останні роки не змінилась.
1,60,61
Однак, існують певні розбіжності відносно того, яке значення сАТ слід вважати граничним для
діагностики тяжкої гіпертензії.
Так настанова Британської королівської колегії акушерів-гінекологів (2006 рік)
60
пропонує
діагностувати тяжку гіпертензію при значенні сАТ ≥ 170 мм рт.ст., тоді як Американська (2002
рік)
61
та Канадська (2008 год)
1
клінічна настанова рекомендують орієнтуватися на показник сАТ
≥ 160 мм рт.ст. Кілька досліджень продемонструвало, що сАТ ≥ 160 мм рт.ст. асоціюється з
підвищеним ризиком інсульту під час вагітності.
62,63
4. У випадку не тяжкої гіпертензії для остаточного встановлення діагнозу необхідно
провести серію вимірювань АТ. (II-2B)
1
5. «Гіпертензія білого халату» - це виявлення дАТ ≥ 90 мм рт.ст. на прийомі у лікаря, та
показників < 135/85 мм рт.ст. в домашніх умовах (III-B)
1
Нетяжка гіпертензія
Серія вимірювань для підтвердження наявності артеріальної гіпертензії рекомендується у
багатьох клінічних настановах у світі. Так, згідно рекомендацій Канадського товариства акушерів-
гінекологів, не тяжка гіпертензія має бути підтверджена шляхом повторних вимірювань при більш
ніж одному візиті до лікаря.
1
Справа в тому, що за даними різних авторів від 30% до 70%
вагітних з АТ ≥ 140/90 мм рт.ст., виявленим у жіночої консультації, мають нормальні показники
АТ при повторному вимірюванні під час того ж самого візиту, або впродовж одного дня
спостереження в умовах денного стаціонару, або при повторному вимірювання в домашніх
умовах (так звана «гіпертензія білого халату»).
64,65,66
У згаданій настанові
1
також сказано, що
частота повторних вимірювань (через кілька хвилин, годин, днів) залежатиме від висхідних
показників АТ та повинна визначатися лікарем, який веде дану вагітну.
У клінічному протоколі МОЗ України для верифікації нетяжкої хронічної гіпертензії
рекомендується стандартний проміжок між вимірюваннями АТ у 4 години
67
. Рекомендацій щодо
повторних вимірювань з метою підтвердження або спростування нетяжкої гестаційної гіпертензії
в українському клінічному протоколі немає.
Тяжка гіпертензія
Рекомендації стосовно частоти повторних вимірювань АТ у разі виявлення тяжкої гіпертензії
відрізняються в різних країнах. Так Канадське товариство акушерів–гінекологів для
підтвердження діагнозу «тяжка гіпертензія» рекомендує проводити повторне вимірювання АТ
через 15 хвилин. (III-B)
1
Британські колеги створили наступний стандарт при виявленні тяжкої гіпертензії: «АТ має
вимірюватись кожні 15 хвилин до стабілізації стану, а потім кожні 30 хвилин на початку
моніторингу. Якщо обрано подальше консервативне ведення, жінка стабільна і не має
симптомів, контроль АТ слід проводити кожні 4 години
60
.
Американська колегія акушерів-гінекологів, у разі виявлення тяжкої гіпертензії,
запропонувала використовувати проміжок у 6 годин між вимірюваннями для підтвердження
діагнозу. Пацієнтка при цьому повинна знаходитись на ліжковому режимі
61
.
Нарешті, в клінічному протоколі МОЗ України проведення повторних вимірювань для
підтвердження тяжкої гіпертензії не рекомендується. Для встановлення діагнозу достатньо
отримання показників АТ ≥ 160/110 мм рт.ст. при однократному вимірюванні.
67
Наприкінці 20-го сторіччя в медичній літературі для діагностики прееклампсії (нефропатії)
рекомендували використовувати так зване правило «30-15», тобто збільшення сАТ більш ніж на