Упрощенная HTML-версия
154
У 1999 році Caetano з колегами провів оцінку існуючих практик серед акушерів-гінекологів
Канади, і близько 80% опитаних лікарів показали, що вони використовують переважно НСТ-тест
(кардіотокографія) і біофізичний профіль
83
. Що стосується частоти проведення досліджень, були
отримані наступні дані: щоденна оцінка - 83% опитаних; принаймні, один раз на тиждень НСТ
(65%) і БПП (88%); доплер артерії пуповини (56%) і, принаймні, щотижнева УЗ-оцінка
передбачуваної маси плода.
Гестаційна гіпертензія
Гестаційна гіпертензія, що виникла до 34 тижнів вагітності, переходить в прееклампсію
приблизно в 35% випадків
1
. Асоційований ризик тяжких материнських (2%) і перинатальних
(16%) ускладнень високий. Внаслідок цього такі жінки підлягають ретельній і регулярній оцінці
їхнього стану і стану плоду. Частоту проведення оцінки визначає лікар.
Лікування гіпертензивних розладів під час вагітності.
Антенатальний етап
Зміни дієти
1. Обмеження вживання солі НЕ рекомендується (II-2D).
2. Сьогодні недостатньо даних для остаточних висновків щодо: обмеження вживання солі у
жінок із передіснуючою гіпертензією, обмеження калорій у жінок з ожирінням і дієти з
низьким вмістом холестерину (III-I)
Якісних досліджень, що вивчали роль обмеження вживання солі на материнські і перинатальні
наслідки при прееклампсії, сьогодні немає.
Одне спостережне дослідження показало, що у жінок з прееклампсією безсольова дієта не
тільки не знижує АТ, але й також прискорює розвиток гіповолемії, характерної для прееклампсії,
що може бути надзвичайно небезпечним як для матері, так і для плоду
87
.
Зміни стилю життя
1. Для жінок з гестаційною гіпертензією (без прееклампсії) не суворий постільний режим в
умовах стаціонару може бути більш корисний в порівнянні з необмеженим руховим
режимом у домашніх умовах (I-B).
2. Для госпіталізованих жінок з прееклампсією суворий постільний режим не
рекомендується (I-D).
3. Хоча досліджень, що стосуються користі/шкоди постільного режиму у жінок з гестаційною
гіпертензією сьогодні немає, проте постільний режим може бути рекомендований з
позиції практичної та клінічної доцільності (III-C).
Рекомендації щодо зменшення інтенсивності фізичного навантаження при гестаційній
гіпертензії або прееклампсії є звичайною практикою в акушерстві з 1952 року
88,89
. І хоча
рандомізованих досліджень щодо цього поки немає, дана практика є раціональною, доцільною і
зручною, оскільки полегшує моніторинг стану матері і плоду, а також контроль ефективності
антигіпертензивної терапії
90,91
.
При цьому необхідно розуміти, що постільний режим при прееклампсії (в стаціонарі або
вдома) сам по собі не приводить до поліпшення перинатальних наслідків (2 дослідження, 145
жінок)
92
.
При гестаційній гіпертензії (без прееклампсії) не суворий постільний режим знижує частоту
виникнення тяжкої гіпертензії (ВР 0.58; 95% ДІ 0.38-0.89) і передчасних пологів (ВР 0.53; 95% ДІ
0.29-0.99) (2 дослідження, 304 жінок), хоча жінки, звичайно, віддають перевагу необмеженій
активності в домашніх умовах
93-95
. Нез'ясованим залишається також питання: користь
постільного режиму полягає в самому перебуванні в ліжку при мінімальній активності або
позитивний ефект пов'язаний саме із госпіталізацією?