Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 8. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ПАТОЛОГІЧНИМИ СТАНАМИ
157
Гідралазин*
Початкова доза 5 мг в/в; повторна доза
5-10 мг в/в кожні 30 хвилин, або 0,5-10
мг/годину в/в.
Максимальна доза 20 мг.
Високий ризик гіпотензії у
вагітної
* - на даний час не зареєстрований в Україні
Мета-аналіз 21 дослідження (1085 жінок) показав, що парентеральне введення гідралазіна в
порівнянні з іншими антигіпертензивними препаратами короткої дії може бути пов’язано з
великою кількістю побічних ефектів, у тому числі гіпотензією у жінки, розладом серцевого ритму
плоду і розродження шляхом операції кесарів розтин
103
.
Спостереження показують, що будь-який гіпотензивний препарат короткої дії може призвести
до гіпотензії у жінки з прееклампсією внаслідок наявності у таких пацієнток гіповолемії. Тому
безперервний фетальний моніторинг (КТГ) може бути доцільним у таких пацієнток до тих пір, поки
АТ не стабілізується. Той же мета-аналіз показав, що лабеталол може викликати брадикардію у
новонародженого (що вимагає допомоги новонародженому в одному випадку з шести)
103
.
Що стосується ніфедипіну, то для лікування тяжкої прееклампсії придатні або капсульні форми,
або неретардні форми
1
. На сьогодні немає єдиної думки щодо того, чи слід пацієнтці попередньо
розкушувати капсулу/таблетку або просто ковтати, проте деякі автори вважають, що
розкушування може супроводжуватися великим впливом на АТ. Використання низьких доз
препарату (5-10 мг) може допомогти уникнути гіпотензії у пацієнтки. Ризик нейром’язової
блокади при одночасному застосуванні ніфедипіну сульфату магнію становить < 1%
104
.
Зазначена нейром’язова блокада може бути легко усунена в/в введенням 10 г глюконату
кальцію.
Сульфат магнію (MgSO4) для профілактики та лікування еклампсії
1. MgSO
4
рекомендований як препарат першої лінії для лікування еклампсії. (I-A)
2. MgSO
4
рекомендований для профілактики еклампсії у жінок з тяжкою прееклампсією. (I-A)
3. Профілактичне використання MgSO
4
може бути доцільним у вагітних з не важкою
прееклампсією. (I-C)
4. Фенітоін та бензодіазепіни не повинні використовуватись для профілактики та лікування
еклампсії, крім випадків, коли застосування MgSO
4
протипоказано або не ефективно. (I-E)
У жінок з еклампсією, MgSO4 більш ефективно зменшував повторні напади судом ніж фенітоін
(6 досліджень, 897 жінок) чи діазепам (7 досліджень, 1441 жінок).
105,106
Початковий протокол внутрішньовенного введення MgSO
4
передбачав болюсне введення 4г
препарату (16 мл 25% розчину), з наступною інфузією зі швидкістю 1г/годину. Повторні напади
еклампсії лікували повторним введення препарату в дозі від 2 до 4 г, болюсно.
Концентрацію Mg у сироватці крові не визначали, але контролювали появу ознак
передозування магнію. У жінок з прееклампсією MgSO
4
(у порівнянні з плацебо або відсутністю
терапії у 6 дослідженнях, 11 444 жінок) зменшував частоту випадків еклампсії більше ніж на
половину (ВР 0.41; 95% ДІ 0.29–0.58).
337
. MgSO
4
також зменшував частоту відшарування
плаценти (ВР 0.64; 95% ДІ 0.50–0.83) але підвищував ризик кесарева розтину (50% проти 47%;
ВР 1.05; 95% ДІ 1.01–1.10), та частіше викликав побічні ефекти (24% проти 5%; ВР 5.26; 95% ДІ
2.59– 6.03).
Крім того MgSO4 був більш ефективний ніж фенітоін (ВР 0.05; 95% ДІ 0–0.84) та німодіпін.
Дослідження, в яких порівнювали MgSO
4
з діазепамом були надто малими (2 дослідження, 2241
жінок) для остаточних висновків.
337
Хоча той факт, що на фоні використання MgSO
4
ризик розвитку судом у жінок з важкою
прееклампсією нижче (в порівнянні з плацебо чи відсутністю терапії), дискусії щодо доцільності
використання MgSO
4
у вагітних з не важкою прееклампсією тривають. Тим не менше у настанові
Канадського товариства акушерів-гінекологів можна зустріти фразу: «
Профілактичне