Упрощенная HTML-версия
158
використання MgSO
4
може бути доцільним у вагітних з не важкою прееклампсією»,
яка може
бути розцінена не інакше, як визнання можливості та користі більш широкого використання
MgSO
4
у вагітних з гіпертензивними розладами
1
.
Підґрунтям для цієї позиції є результати дослідження, яке було проведене у великому госпіталі
США та тривало 4,5 роки
107
. В цьому лікувальному закладі змінили універсальну магнезіальну
профілактику еклампсії на селективну, тобто вводили сульфат магнію тільки тим вагітним, які
задовольняють критеріям важкої гестаційної гіпертензії/прееклампсії.
За період дослідження у закладі народили 72004 жінки, з них 6431 мала гестаційну
гіпертензію: 3935 - важку гіпертензію та отримали профілактику судом MgSO
4
та 2496 жінок
мали не важку гіпертензію і не отримували MgSO
4
.
Результатом селективної магнезіальної профілактики стало 50% збільшення кількості
еклампсій в даному лікувальному закладі в порівнянні з попередніми 5 роками, коли сульфат
магнію призначався всім вагітним з гестаційною гіпертензією.
За період дослідження еклампсія виникла у 87 жінок (1 випадок на 828 пологів). Серед 2496
жінок, які не отримували магнезіальну профілактику еклампсії, 27 мали еклампсію (1 з 92). Жінки
з еклампсією частіше потребували загальної анестезії для проведення кесарева розтину, в
порівнянні з вагітними без еклампсії (23% проти 4%, P < 0.001), новонароджені від матерів з
еклампсією мали більше несприятливих наслідків (12% проти 1%, P < 0.04)
107
.
Таким чином використання магнезіальної профілактики виключно у вагітних з тяжкою
гіпертензією/прееклампсією супроводжується збільшенням частоти еклампсії, переважно за
рахунок жінок з не важкою гіпертензією/пре еклампсією, які не отримували MgSO
4
.
Розродження
Вибір способу розродження
1. У жінки з будь-яким гіпертензивним розладом під час вагітності слід розглянути
можливість пологів через природні родові шляхи, крім тих випадків, коли існують
акушерські показання до операції кесарів розтин. (II-2B)
2. У разі незрілої шийки матки слід провести її підготовку для збільшення ймовірності
успішних вагінальних пологів. (I-A)
3. Антигіпертензивна терапія повинна проводитися протягом усього періоду пологів. Слід
підтримувати такі рівні АТ: систолічний < 160 мм рт. ст., і діастолічний < 110 мм рт. ст. (II-
2B)
4. Третій період пологів слід вести активно з використанням окситоцину (5 ОД
внутрішньовенно або 10 ОД внутрішньом’язово), особливо при наявності у жінки
коагулопатії або тромбоцитопенії. (I-A)
5. Не слід застосовувати ергометрин. (II-3D)
Коментарі
У жінок із будь-яким гіпертензивним розладом під час вагітності слід розглянути можливість
індукції пологів. У тому випадку, якщо шийка матки незріла, її відповідна підготовка може
збільшити ймовірність успішних вагінальних пологів. На жаль, в доступній літературі не вдалося
знайти дані щодо оптимального способу підготовки шийки матки у жінок з прееклампсією. Жоден
із існуючих методів не рекомендується як кращий у даній когорті вагітних. Таким чином, вибір
методу підготовки шийки матки залишається на розсуд лікаря/консиліуму.
Індукція пологів у жінок із тяжкою прееклампсією займає більше часу і менш успішна, ніж у
вагітних з нормальним АТ
1,60,61
. Проте ряд авторів стверджують, що частота успіху може
становити близько 60% в терміні > 32 тижнів, і близько 30% при масі тіла плоду < 1500 г. Частота
успішної індукції найнижча (10%) в терміні < 26 тижнів
1
.
Тим не менш, рішення про можливість і доцільність застосування індукції пологів має
приймати консиліум лікарів індивідуально, з урахуванням конкретної клінічної ситуації. Хочу
підкреслити, що наведені цифри успішної індукції – це лише спостереження різних авторів і їх не
слід сприймати як якийсь стандарт, до якого слід прагнути за всяку ціну.
Напевно в ряді пологових відділень у нашій країні є власний досвід консервативного
розродження жінок із тяжкою прееклампсією. Однак це ті особливі випадки, в яких жінки добре
реагували на антигіпертензивну та протисудомну терапію, мали зрілу шийку матки, задовільний