Упрощенная HTML-версия
172
Реакція Кумбса
- за наявності неповних (блокуючих) антитіл на поверхні еритроцитів
досліджуваного пацієнта відбувається аглютинація еритроцитів при інкубації їх з
антиглобуліновою сироваткою (непрямий тест Кумбса) або з розведеннями сироватки пацієнта в
реакції із заздалегідь сенсибілізованими еритроцитами донора сольовими розчинами (прямий
тест). Повні антитіла відносяться до класу Ig М, не проходять через плаценту і не є небезпечними
для плода. Непрямі антитіла відносяться до класу IgG G легко проникають через плаценту до
плода, викликаючи гемолітичну хворобу плода).
Ведення не імунізованих вагітних.
Визначення титру антитіл при постановці на облік по вагітності і в 28 тижнів.
У разі виявлення на будь-якому терміні вагітності резус-анти-D-антитіл вагітну слід вести як
вагітну з резус-імунізацією.
За відсутності ізоімунізації вагітної вводять анти - Rh0(D) - імуноглобулін на 28-му тижні
вагітності.
Якщо в 28 тижнів проводилася профілактика анти - D - імуноглобуліном, то визначення
антитіл в крові вагітній не має клінічного значення.
Профілактика резус-імунізації
Впровадження в практику анти - Rh0 (D)-імуноглобуліну стало одним з найбільших досягнень в
акушерстві за декілька останніх десятиліть .
Механізм дії.
Доведено, що якщо антиген і його антитіло вводити разом, то не відзначається
імунної відповіді за умови адекватної дози антитіл. За тим же принципом анти - Rh0 (D) -
імуноглобулін (антитіло) захищає від імунної реакції, коли резус-негативна жінка піддається дії
Rh(+)[D(+)] клітин плода (антиген). Анти - Rh0 (D) - імуноглобулін не має негативної дії на плід і
новонародженого. Анти - Rh0 (D) - імуноглобулін не захищає від сенсибілізації іншими
антигенами системи резус (окрім кодованих генами D, C і Е), але ризик гемолітичної хвороби
плода, викликаний антитілами до антигенів системи Kell, Duffy, Kidd та ін., значно нижче. Доза,
рівна 300 мкг анти- Rh0 (D) - імуноглобуліну, введеного в 28 тижнів вагітності, дозволяє
зменшити ризик ізоімунізації впродовж першої вагітності з 1,5 до 0,2%. Тому в 28 тижнів гестації
усі резус-негативні не імунізовані вагітні (відсутні антитіла), коли батько плода резус-позитивний,
повинні отримувати профілактично 300 мкг анти - Rh0 (D) -імуноглобуліну. Якщо профілактика під
час вагітності в терміні 28 тиж. не була проведена, то кожній не імунізованій жінці з резус-
негативною кров'ю в межах 72 ч після пологів при народженні дитини з резус-позитивною кров'ю
вводиться 300 мкг (1500 МЕ) анти - Rh0(D) -імуноглобуліну. Такої ж тактики дотримуються, якщо з
тих або інших причин резус-приналежність дитини не може бути визначена.
Призначення анти - Rh0(D) - імуноглобуліну резус-негативним не імунізованим жінкам під час
вагітності необхідно після проведення процедур, що супроводжуються небезпекою плодово-
материнської трансфузії:
штучного переривання вагітності або мимовільного аборту;
ектопічній вагітності;
евакуації міхуревого заносу;
амніоцентезу (особливо трансплацентарного), біопсії хоріону, кордоцентезу;
кровотечі під час вагітності, обумовленої передчасним відшаруванням нормально
розташованої плаценти або передлежанням плаценти;
закритої травми очеревини матері (автокатастрофа);
зовнішнього повороту при тазовому передлежанні;
загибелі плода;
випадкового переливання резус-позитивної крові резус-негативній жінці;
трансфузії тромбоцитів.
При терміні вагітності до 13 тиж. доза анти - Rh0 (D) - імуноглобуліну складає 50-75 мкг, при
терміні більше 13 тижнів - 300 мкг.
Введення анти - Rh0 (D) – імуноглобуліну
Анти - Rh0(D) - імуноглобулін вводять внутрішньом'язево в дельтовидний (переважно) або
сідничний м'яз, строго, інакше при попаданні в підшкірну жирову клітковину всмоктування буде
відстроченим. Стандартна доза 300 мкг (1500 МЕ) анти - Rh0 (D) - імуноглобуліну перекриває