Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 8. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ПАТОЛОГІЧНИМИ СТАНАМИ
173
плодово-материнська кровотечу в об'ємі 30 мл цілісної резус-позитивної крові або 15 мл
еритроцитів плода. Корекція дози анти - Rh0 - імуноглобуліну потрібна при підозрі на значну
плодово-материнську кровотечу. За допомогою тесту Клейхауэра-Бетке (Kleihauer - Betke)
встановлюють кількість фетальних еритроцитів в материнській циркуляції. Якщо об'єм плодово-
материнської кровотечі не перевищує 25 мл, вводять 300 мкг анти- Rh0 (D) - імуноглобуліну
(стандартна доза), при об'ємі 25-50 мл - 600 мкг. Непрямий тест Кумбса дозволяє визначити
вільно циркулюючі анти - D - антитіла або Rh -імуноглобулін. Якщо введена необхідна кількість
анти - Rh0 (D) - імуноглобуліну, то наступного дня визначається позитивний непрямий тест Кумбса
(надлишок вільних антитіл).
Необхідно збільшити дозу анти - Rh0(D) - імуноглобуліну при:
кесаревому розтині;
передлежанні плаценти;
передчасному відшаруванню плаценти;
ручному відділенні плаценти і виділенні посліду.
Профілактика може бути неефективною в наступних ситуаціях:
введена доза занадто мала і не відповідає об'єму плодово-материнської кровотечі;
доза введена надто пізно. Анти - Rh0 (D) - імуноглобулін ефективний, якщо
використовується в межах 72 ч після пологів або дії резус-позитивних клітин на організм
матері;
пацієнтка вже була імунізована, але рівень антитіл при цьому менше, ніж це необхідно
для лабораторного визначення;
введений нестандартний анти - Rh0 (D) - імуноглобулін (недостатньої активності) для
нейтралізації фетальних еритроцитів, що проникли в організм матері.
Діагностика гемолітичної хвороби
Окрім визначення титру антитіл у вагітної діагностика ГХ плода проводиться послідовно за
допомогою
неінвазивных
( УЗД, КТГ) та
інвазивных
( амніо-, кордоцентез) методів дослідження.
Велике значення в діагностиці ГХ плода має
ультразвукове дослідження
(УЗД), що дозволяє
виявити зміни як товщини плаценти, так і стану плода. Кожному терміну гестації відповідає певна
товщина плаценти, розміри окружності живота та печінки плода.
УЗД у вагітних з резус-сенсибілізацією необхідно проводити, починаючи з 18 - 20 тижнів. До
цього терміну ультразвукові ознаки ГХ плода, як правило, не визначаються. До 32 тижнів
повторні УЗД проводяться через кожні 2-4 тижні, в подальшому - кожні 1-2 тижні. При підозрі на
тяжку форму ГХ плода інтервал між дослідженнями може скорочуватися до 1 - 3 днів. У кожної
вагітної терміни повторних сканувань визначаються індивідуально.
Анемія плода не має патогномонічних ехографічних ознак, і навіть важкі ступені її вираженості
можуть не супроводжуватися розвитком водянки. При ГБ плода по мірі зростання тяжкості
захворювання спостерігається збільшення товщини плаценти. Перевищення нормальної для
терміну вагітності товщини плаценти на 0,5 - 1,0 см є однією з ранніх ознак ГХ плода.
Характерними для ГБ плода ультразвуковими критеріями також є збільшення розмірів печінки і
селезінки плода.
Найбільш точно при УЗД діагностується набрякова форма ГХ плода, критеріями якої є:
виражена плацентомегалія,
гепатоспленомегалія,
асцит,
багатоводдя.
При вираженій водянці плода спостерігаються, крім цього, кардіомегалія і перикардіальний
випіт, гідроторакс, підвищена ехогенність кишківника внаслідок набряку його стінки, набряк
підшкірної клітковини голови («подвійний контур» голівки), тулуба і кінцівок плода. Додатковим
ультразвуковим критерієм тяжкості захворювання плода може служити розширення вени
пуповини (більше 10 мм).
У діагностиці важкої анемії плода є ще один важливий момент - трикуспідальна регургітація,
яка передує асцит і набряк плода. Використання цієї патологічної ознаки може допомогти у
зниженні кількості хибнопозитивних результатів. Якщо у плода, що має ризик розвитку анемії з