Упрощенная HTML-версия
196
Таким чином, своєчасне транспортування вагітної з високим ризиком передчасних пологів є
заходом, який достовірно збільшує шанси недоношеної дитини вижити після народження. Особливо
це стосується дітей з ДНМТ та ВНН.
Антенатальні кортикостероїди
Призначення антенатальних стероїдів достовірно знижує захворюваність та смертність дітей від
РДС, ВШК, НЕК та відкритої артеріальної протоки.
Roberts із співавторами [65] в останньому мета-аналізі 21 рандомізованого дослідження
продемонстрували, що один антенатальний курс стероїдів (24 мг бетаметазону або 24 мг
дексаметазону протягом 48 годин) достовірно знижує рівень неонатальної смертності на 31% (95%
ДІ 0,58-0,81), частоту РДС на 34% (95% ДІ 0,59-0,73), частоту ВШК на 46% (95% ДІ 0,43-0,69),
частоту НЕКу на 54% (95% ДІ 0,29-0,74), частоту раннього сепсису протягом перших 48 годин життя
на 44% (95% ДІ 0,38-0,85) та потребу в штучній вентиляції легень на 20% (95% ДІ 0,65-0,99) [A].
За даними Crowley P [73] ефект застосування антенатальних стероїдів при вагітностях з терміном
гестації 24-28 тижнів дещо відрізняється: менша ефективність в зниженні частоти та тяжкості РДС,
але достовірне зниження частоти НЕК на 41%, зменшення частоти ВШК та покращення відповіді
дитини на наступне лікування з використанням сурфактанту на 59% (95% ДІ 0,18-0,89).
Повторний антенатальний курс кортикостероїдів може бути корисним у випадку, коли від
попереднього курсу минуло більше 7 діб та тривають або знову з’явились симптоми загрози
передчасних пологів [A].
Наприклад, якщо перший курс антенатальних стероїдів був проведений при загрозі передчасних
пологів в терміні 25-26 тижнів та пологи не відбулись, то при повторному зверненні цієї ж пацієнтки
з повторною загрозою переривання вагітності в терміні вагітності 29- 30 тижнів буде бажаним та
обґрунтованим призначення повторного антенатального курсу кортикостероїдів [74].
У разі прийняття рішення щодо повторних курсів кортикостероїдів слід пам’ятати про те, що
переваги 2 курсів у випадках загрози передчасних пологів, що триває або рецидивує, у терміні до
32 тижнів вагітності є доведеними, а негативний вплив на фізичний розвиток плода з’являється у
разі призначення ≥4 курсів [73].
Антибіотики у разі передчасного розриву плодових оболонок
Вплив призначення антибіотиків у випадках розриву плодових оболонок на зниження частоти
хоріоамніоніту та неонатальної захворюваності був підтверджений в якісних дослідженнях [66, 67].
Систематичний огляд 22 рандомізованих контрольованих досліджень (загалом 6800 жінок та
дітей) показав, що використання антибіотиків при передчасному розриві плодових оболонок та
недоношеній вагітності достовірно знижує частоту хоріоамніоніту (ВР 0.66, 95% ДІ 0.46 -0.96) та
кількість дітей, які народжуються впродовж 48 годин після розриву оболонок. Крім того,
використання антибіотиків в цій клінічній ситуації дає змогу зменшити частоту неонатальної інфекції
(ВР 0.67, 95% Д 0.52 - .85), потребу у сурфактанті (ВР 0.83, 95% ДI 0.72 - 0.96), використання
оксигенотерапії у новонародженого (ВР 0.88, 95% ДI 0.81 - 0.96), та частоту виявлення патології
при нейросонограмі в день виписки дитини з лікарні (ВР 0.81, 95% ДI 0.68 - 0.98). Слід підкреслити,
що використання Ко-амоксиклаву асоціювалось з достовірним підвищенням ризику НЕК у
новонародженого (ВР 4.72, 95% ДI 1.57 - 14.23) [80].
Профілактика інтранатального інфікування дитини стрептококом групи В
Проведення антибіотикопрофілактики знижує захворюваність недоношених новонароджених на
інфекції, викликані стрептококом групи В (СГВ) [64].
У базі даних Кокрейна доступний систематичний огляд трьох рандомізованих контрольованих
досліджень (загалом 852 жінок), в яких оцінювали ефективність інтранатальної
антибіотикопрофілактики для попередження неонатальної СГБ-інфекції. Виявилось, що
антибіотикопрофілактика не знижувала достовірно загальної смертності, смертності від СГВ- чи
інших інфекцій. Хоча частота випадків ранньої СГВ-інфекції у новонароджених була нижча в групі
лікування (ВР 0,17, 95% ДI 0.04 - 0.74) [75].