Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ КОНСУЛЬТУВАННЯ
19
одночасно кількох запитань (іноді в одному запитанні закладені інші). Наприклад: „Як Ви
розумієте свою проблему? Чи не думали Ви про свої проблеми коли-небудь раніше?". В
обох випадках пацієнту може бути незрозуміло, на яке із запитань відповідати, тому що
відповіді на кожну частину подвійного запитання можуть бути цілком різні.
Не слід те ж саме запитання ставити в різних формулюваннях. Пацієнту стає незрозуміло,
на який із варіантів потрібно відповідати.
Не можна запитанням провокувати відповідь пацієнта. Наприклад, запитання „Чи все йде
добре?" частіше усього спонукає пацієнта дати позитивну відповідь. У цьому випадку краще
поставити відкрите запитання: „Як ваші справи?". У подібних ситуаціях пацієнти нерідко
користуються можливістю дати непевну відповідь, наприклад: „Непогано". Консультанту
потрібно уточнити відповідь іншими запитаннями такого типу: „Що для Вас означає
„непогано?". Це дуже важливо тому, що часто в ті ж самі поняття ми вкладаємо досить
різний зміст.
Підбадьорення та заспокоювання
Дуже важливе для створення та зміцнення консультативного контакту. Підбадьорити пацієнта
можна стислою фразою, що означає згоду та розуміння. Така фраза спонукає пацієнта
продовжити розповідь. Наприклад: „Продовжуйте", „Добре", „Так" тощо. Досить поширена
реакція, що виражає підбадьорення: „Ага", „М-мм". У перекладі на звичайну мову ці частки
означали б: „Продовжуйте, я знаходжусь поруч з Вами, я уважно слухаю Вас". Підбадьорення
виражає підтримку - основу консультативного контакту.
Іншим важливим компонентом підтримки пацієнта є заспокоювання, що разом із
підбадьоренням дозволяє пацієнту повірити в себе і ризикувати, змінюючи деякі аспекти
особистості, випробовуючи нові способи поведінки. Це теж короткі фрази консультанта, що
виражають згоду: "Дуже добре", "Не хвилюйтесь через це".
Відображення змісту: перефразування й узагальнення
Щоб відображати зміст розповіді пацієнта, необхідно перефразувати або узагальнити кілька
його висловів. Таким чином, пацієнт переконується, що його уважно слухають і розуміють.
Відображення змісту допомагає пацієнту краще зрозуміти себе, розбиратися в своїх думках,
ідеях і установках.
Перефразування найбільш прийнятне на початку консультування, тому що спонукає пацієнта
більш відверто обговорювати свої проблеми. Проте, з іншого боку, воно недостатньо поглиблює
бесіду.
Виділяють три основні
завдання перефразування:
показати пацієнту, що консультант дуже уважний і щиро намагається його зрозуміти;
Паузи мовчання, особливо на початку бесіди, можуть виражати тривогу пацієнта, його
погане самопочуття, розгубленість через сам факт консультування.
Мовчання далеко не завжди означає відсутність реальної активності. Під час пауз
мовчання пацієнт може шукати потрібні слова для продовження своєї розповіді, зважувати
те, про що йшлося перед цим, намагатися оцінити здогадки, що виникли під час бесіди.
Консультанту також потрібні паузи мовчання для обмірковування попередньої частини
бесіди і формулювання важливих питань. Періодичні паузи мовчання роблять бесіду
цілеспрямованою тому, що в цей час подумки виявляються істотні моменти бесіди,
формулюються основні висновки. Паузи мовчання допомагають не пропускати важливих
питань.
Мовчання також може означати, що і пацієнт, і консультант сподіваються на продовження
бесіди з боку одне одного.
Пауза мовчання, особливо
якщо
вона суб'єктивно неприємна як пацієнту, так і
консультанту, може означати, що обидва учасники бесіди і вся бесіда виявилися в
безвиході, і зараз якраз відбувається пошук виходу з ситуації, що склалася, та/або нового
напрямку бесіди.