Упрощенная HTML-версия
210
ризик передачі ВІЛ новонародженим. Наявність у вагітної жінки опортуністичних інфекцій,
туберкульозу, бактеріальних інфекцій підвищує ризик передачі ВІЛ дитині, тому що це прояви
розвинутої стадії ВІЛ-інфекції та опосередковано свідчить про високий рівень вірусного
навантаження та низький рівень CD4
+
-лімфоцитів.
Ускладнення перебігу вагітності,
такі, як розвиток плацентарної недостатності, затримка росту
плода, маловоддя, загострення екстрагенітальних захворювань, низька прибавка маси тіла,
запізнілі пологи після 42 тижнів є доведеними факторами, що підвищують ризик перинатальної
передачі ВІЛ.
Плацентарні фактори.
Крім інфекцій, що викликають хоріоамніоніт або плацентит, ризик
передачі ВІЛ плоду збільшується при відшаруванні плаценти у будь-якому терміні гестації. Рівень
трансмісії при цьому збільшується пропорційно рівню вірусного навантаження у жінки.
Встановлено, що наявність петрифікатів у плаценті асоціюється з підвищеним ризиком трансмісії
ВІЛ.
Фактори плода.
Виявлено зв'язок між передчасними пологами та підвищенням рівня
передачі ВІЛ до дитини. Низька маса тіла при народженні (менш 2500 г), наявність затримки
внутрішньоутробного росту (ЗРП) асоціюються з ризиком інфікування ВІЛ. Ймовірно, інфікування
ВІЛ in utero може призводити до переривання вагітності; можливо, навпаки, незрілість імунної
системи недоношеного плода сприяє зараженню під час пологів. Відомо, що діти ВІЛ-інфікованих
жінок споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) інфікуються частіше, ніж матерів-не СІН. Крім того,
доведено, що перша дитина з двійнят як при пологах через природні пологові шляхи, так і при
розродженні за допомогою кесаревого розтину інфікується частіше. Одночасне інфікування
іншими патогенними мікроорганізмами сприяє перинатальній трансмісії ВІЛ. Жіноча стать
дитини є фактором ризику антенатального інфікування ВІЛ, але не усі дослідження підтверджують
цей факт.
Особливості перебігу та ведення пологів.
Пологи через природні пологові шляхи є доведеним
фактором ризику трансмісії ВІЛ (у порівнянні з елективним кесаревим розтином). Для зниження
ризику інфікування плода ВІЛ під час пологів з метою зменшення контакту з біологічними
секретами та кров’ю матері пропонують планове розродження ВІЛ-інфікованих жінок на 38-му
тижні гестації до початку пологової діяльності та розриву плодових оболонок методом операції
кесаревого розтину. За відсутності планового розродження шляхом кесаревого розтину й
ефективної АРВ-профілактики ризик трансмісії ВІЛ дитині збільшується більш ніж удвічі.
Виявлено значне підвищення ризику інфікування плода ВІЛ у разі передчасного розриву
плодових оболонок і безводного періоду більш ніж 4 години: кожна година безводного періоду
підвищує ризик трансмісії на 2 %.
Необґрунтовані піхвові обстеження під час пологів, тривалі пологи (більше 8–12 годин для
роділь з повторними пологами та більше 16 годин для роділь з першими пологами), кровотеча під
час пологів, розрив піхви також підвищують ризик передачі ВІЛ.
Штучний розрив навколоплідних оболонок (амніотомія) та індукція пологів, рутинна
епізіотомія, перинеотомія, інвазивне моніторування внутрішньоутробного стану плода, щипці,
вакуум-екстракція плода є доведеними факторами ризику передачі ВІЛ від матері до дитини.
Фактори ризику при грудному вигодовуванні.
Ризик інфікування дитини ВІЛ прямо
пропорційний тривалості грудного вигодовування. При грудному вигодовуванні до 1 року із 100
дітей ВІЛ-інфікованих жінок 9–10 інфікуються ВІЛ.
При ексклюзивному (виключно) грудному вигодовуванні, при якому дитина отримує тільки
материнське молоко, але не отримує води чи іншої їжі, ризик передачі ВІЛ нижчий, ніж за умови
отримання поряд з грудним молоком води або докорму чи прикорму. Є дані, що при
ексклюзивному грудному вигодовуванні до 6 місяців інфікуються 2,6 % дітей. При змішаному
вигодовуванні дитини ймовірність інфікування ВІЛ вища, ніж при виключно грудному
вигодовуванні. Цей факт, ймовірно, пояснюється тим, що у грудному молоці наявні захисні
фактори (муцин, ВІЛ-антитіла, лактоферин, інгібітор секреторної лейкоцитарної протеази), а при
змішаному вигодовуванні дитина отримує мало материнського молока, тому цих факторів
захисту для запобігання інфікуванню ВІЛ недостатньо. Крім того, змішане вигодовування
підвищує ризик маститу у матерів і не виключає ризику кишкових інфекцій у дітей, що відіграє
важливу роль при постнатальному інфікуванні через систему травлення.
Ризик трансмісії ВІЛ дитині залежить від стадії захворювання матері (тобто пов’язаний з
рівнем вірусного навантаження і CD4
+
-лімфоцитів). Він вищий у жінок у стадії гострої інфекції та