Упрощенная HTML-версия
212
Основні принципи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини:
1. Кваліфікований антенатальний нагляд, визначення факторів ризику під час вагітності та їх
усунення, своєчасне та обґрунтоване лікування.
2. Призначення ВААРТ або АРВ-профілактики жінці під час вагітності, пологів та
новонародженому.
3. Раціональне ведення пологів.
4. Відмова від грудного вигодовування.
5. Лікування ВІЛ-інфікованій жінці необхідно надавати відповідно до медичних показань з
урахуванням періоду вагітності, пологів чи післяпологового періоду, а також з
урахуванням прихильності до терапії та факту вживання ін'єкційних наркотиків.
6. Призначення ВААРТ або АРВ-профілактики ВІЛ-інфікованим вагітним має особливості,
пов’язані з виношуванням плода і включає лише АРВ-препарати, що не мають
тератогенних властивостей.
7. Індивідуальний підхід та оцінка готовності кожної пацієнтки, дотримання режиму прийому
АРВ-препаратів, а також надання психо-соціальної підтримки дозволяє запобігати
перешкодам у досягненні ефекту.
8. Своєчасність та ефективність АРВ-препаратів у жінок, які планують народжувати, або
вагітних, а також у післяпологовому періоді потребує чіткої взаємодії амбулаторно-
поліклінічних, родопомічних, педіатричних закладів охорони здоров’я та Центрів
профілактики і боротьби зі СНІДом шляхом застосування методу подвійного нагляду.
9. Застосування АРВ-препаратів, які пройшли прекваліфікацію ВООЗ.
Первинне обстеження вагітних
Первинне обстеження необхідно проводити при першому зверненні вагітних до закладу
охорони здоров’я (ЗОЗ), що здійснюватиме подальше систематичне диспансерне спостереження
та лікування.
Метою первинного обстеження на ВІЛ є:
підтвердження клінічного діагнозу ВІЛ-інфекції;
визначення клінічної стадії захворювання;
виявлення опортуністичних інфекцій та/або супутніх захворювань, ризику їхнього
розвитку для визначення подальшої терапевтичної тактики;
виявлення у хворої показань до призначення АРТ;
сприяння соціально-психологічній адаптації.
Кожна ВІЛ-інфікована жінка має бути обстежена із застосуванням таких методів:
опитування скарг і збір анамнезу (у т.ч. анамнезу захворювання та життя, застосування
лікарських засобів; соціального анамнезу, з особливою увагою до скринінгу на депресію
та побутове насильство);
об’єктивне фізикальне обстеження;
лабораторне обстеження;
інструментальне обстеження;
консультації вузьких спеціалістів (за показаннями);
оцінка поінформованості та рівня знань щодо ВІЛ-інфекції, з увагою до профілактики
ризику передачі ВІЛ.
Залежно від результатів обстеження подальше медичне спостереження може передбачати
профілактику, діагностику та лікування опортуністичних інфекцій, супутніх захворювань та
ускладнень, антиретровірусну терапію, періодичні планові медичні огляди або інші заходи - за
показаннями.