216
У випадку призначення АРТ необхідно пам’ятати про можливі
побічні ефекти окремих
препаратів:
гепатотоксичність, асоційована з невірапіном.
Прийом невірапіну асоціюється з
підвищеним ризиком розвитку фульмінатного гепатиту. Це ускладнення, як правило,
виникає на початку терапії та залежить від кількості CD4-лімфоцитів. Невірапін не
рекомендується призначати наївним пацієнткам з рівнем CD4-лімфоцитів більше 250
кл/мкл (АІ);
лактацидоз.
Жінки, які отримують АРТ, мають вищий, ніж чоловіки, ризик розвитку
лактацидозу, який виникає внаслідок тривалого прийому НІЗТ, насамперед, ставудину
та/або диданозину. Хоча летальні випадки від лактацидозу реєструвалися під час
вагітності, немає встановленого зв’язку між вагітністю та підвищеною летальністю від
лактацидозу. Проте варто зазначити, що вагітність може симулювати ознаки лактацидозу,
окрім того, вагітність може спричиняти порушення функції печінки (гостра жирова
дистрофія вагітних, HELLP синдром, який проявляється ознаками гемолізу, підвищенням
печінкових трансаміназ, зменшенням кількості тромбоцитів). Ранні ознаки лактацидозу
можуть бути не помічені. Тому жінки, які отримують АРТ, мають бути поінформовані про
ознаки та симптоми лактацидозу, а рівень печінкових трансаміназ та електролітів у жінок
має контролюватися частіше та систематично;
метаболічні порушення.
ВІЛ-позитивні жінки мають вищий ризик накопичення
вісцерального жиру, проте менший ризик підвищення тригліцеридів. Жінки мають
підвищений ризик розвитку остеопорозу/остеопенії, особливо після менопаузи. ВІЛ-
інфекція може поглиблювати ці порушення. Проте немає рекомендацій щодо
зміни/відміни терапії внаслідок таких порушень.
Токсичність та побічні реакції АРТ
Важливим компонентом нагляду за хворим, який отримує АРТ, є консультування з приводу
можливих побічних реакцій АРВ-препаратів та їхніх комбінацій, побічних реакцій лікарських
засобів для профілактики та лікування ОІ, супутніх захворювань, виявлення та корекція побічних
реакцій, що виникають у процесі лікування, інформування системи фармаконагляду про будь-які
побічні реакції лікарських засобів, що виникли у пацієнта під час лікування, включаючи наслідки
взаємодії лікарських засобів.
Побічні реакції лікарських засобів можуть бути серйозні та несерйозні.
Серйозні побічні реакції – реакції, які сталися при застосуванні лікарського засобу, що:
становлять загрозу для життя пацієнта;
призвели до втрати працездатності;
потребують госпіталізації чи продовження її термінів;
призводять до смерті;
викликають розвиток новоутворень;
викликають вроджені аномалії розвитку.
Несерйозні побічні реакції – будь-які побічні реакції, які не відповідають визначенню
«серйозної» побічної реакції.
Застосування стандартизованих схем АРТ дає змогу лікарю та пацієнту бути готовими до
виникнення найтиповіших побічних реакцій, зумовлених АРВ-препаратами та їхніми
комбінаціями, передбачити можливу взаємодію з іншими лікарськими засобами, які отримує
пацієнт з метою профілактики та лікування ОІ, інших захворювань та станів.
Заходи, спрямовані на профілактику та корекцію побічних реакцій АРТ, є ключовим
чинником забезпечення високого рівня прихильності до лікування.