Упрощенная HTML-версия
22
прагнення надати бесіді визначений напрямок;
наприкінці зустрічі, щоб підкреслити істотні моменти бесіди і дати завдання на період до
наступної зустрічі.
Відображення почуттів
Пізнання та відображення почуттів пацієнта є однією з найголовніших технік консультування.
Ці процеси є неодмінною складовою стосунків двох людей. Відображення почуттів тісно
пов'язане з перефразуванням висловлених пацієнтом думок. Різниця лише в тому, що
перефразування зосереджується на змісті, а відображення почуттів - на тому, що приховано за
змістом. Бажаючи відобразити почуття пацієнта, консультант уважно вислуховує його зізнання,
перефразовує окремі твердження, але орієнтується на почуття, висловлені пацієнтом у
визнаннях.
Важливо звернути увагу на співвідношення фактів і почуттів у консультативній бесіді. Нерідко,
захопившись розпитуванням, консультант починає ігнорувати почуття пацієнта.
У консультуванні існує правило:
запитуючи про почуття пацієнта - ми почуємо також і факти з
життя, але коли ми запитуємо тільки про події, практично немає ніяких шансів почути що-
небудь про почуття.
Це правило вказує на важливість запитань про почуття і на істотну роль
відображання почуттів у консультуванні, що є необхідною умовою підтримки консультативного
контакту в орієнтованій на пацієнта терапії.
Говорячи про почуття в консультуванні, можна сформулювати кілька узагальнюючих
принципів, що охоплюють не тільки відбиток почуттів пацієнта, але також відображення почуттів
консультантом:
1) Консультант зобов'язаний якомога повніше і точніше ідентифікувати почуття як пацієнта,
так і свої.
2) Не обов'язково відображати або коментувати кожне почуття пацієнта - будь-яка дія
консультанта має бути доцільною.
3) Обов'язково звертати увагу на почуття, коли вони:
викликають проблеми в консультуванні,
можуть підтримати пацієнта і допомогти йому.
Завершення консультування
Припинення консультування частіше за все відбувається природно, коли пацієнт починає чітко
усвідомлювати свої проблеми та свободу вибору рішень або коли проблеми вичерпуються в ході
консультування. Питання про припинення консультативних зустрічей пацієнт і консультант
вирішують разом. Остання зустріч має бути присвячена підведенню підсумків та встановленню
найважливіших результатів. Краще, щоб першим це зробив сам пацієнт. Тільки він спроможний
сформулювати дійсні результати. Консультант має допомогти пацієнту точніше і конкретніше
визначити зміни, що відбулися за період консультування. Саме конкретність свідчить про
усвідомлене прийняття пацієнтом змін, що відбулися.
Часом виникає питання про необхідність наступних зустрічей із пацієнтом після закінчення
консультування. Потрібно залишити можливість пацієнту звертатися до консультанта за потреби,
при виникненні нових проблем, але з іншого боку, не варто заохочувати такі звернення. Якщо
консультування було ефективним, у пацієнта не має виникнути потреби в нових зустрічах.
Психологічні бар'єри у консультуванні та їх попередження
У ході консультування можуть виникнути проблеми, які призводять до виникнення
психологічних бар'єрів, що мають суб'єктивні і об'єктивні причини як з боку пацієнта, так і з боку
консультанта.
Суб'єктивні причини з боку пацієнта:
неадекватний емоційний стан (наприклад, агресія);
недостатній інтелектуальний рівень;