Упрощенная HTML-версия
232
поширенням наркоманії; друга — високий рівень хіміорезистентних форм: первинної — 30% та
вторинної — 75%.
Поширеність
На сучасному етапі Україна зарахована до групи країн з високим рівнем захворюваності на
туберкульоз (81 випадок на 100 тисяч населення).
Клініка
У перші місяці вагітності туберкульоз має клінічні прояви, аналогічні проявам у невагітних, а
саме зниження апетиту, загальна слабкість, підвищена пітливість, температура тіла піднімається
до 37,2 — 38,0 °C. З'являється кашель, на який хвора спочатку не звертає уваги, пов'язуючи
його з курінням чи застудою. Харкотиння виділяється мало, воно слизисто-гнійне. На початкових
стадіях і задишка, і біль в грудях проявляються рідко, але вони часто нашаровуються на
симптоми раннього гестозу (слабкість, знижений апетит, нудота, пітливість тощо), що може бути
причиною запізненої діагностики. У другій половині вагітності, коли організм пристосовується
до нових умов, спалахи туберкульозу перебігають малосимптомно. Навіть при поширених
інфільтративних і деструктивних змінах у легенях зберігається відносно задовільне самопочуття,
нормальна температура тіла.
Діагностика
Важливим є ретельний аналіз загального стану жінки, дослідження мокротиння на мікобактерії
туберкульозу (МБТ), за необхідності — рентгенографія органів грудної клітини та
туберкулінодіагностика. Зміни гемограми у хворих на туберкульоз вагітних жінок нашаровуються
на відхилення, характерні для вагітності (анемія, прискорення ШОЕ, невеликий лейкоцитоз), тому
їхня оцінка деколи ускладнена. Проте збільшення відсотка паличкоядерних нейтрофілів, поява
їхніх юних форм, еозинопенія і моноцитоз більше властиві туберкульозу, ніж фізіологічному
перебігу вагітності. Часто розвивається гіпопротеїнемія, яка поглиблюється на фоні пізніх
гестозів.
Вплив на плід/новонародженого
Активний поширений туберкульоз негативно впливає на стан фето-плацентарного кровообігу
та підвищує ризик акушерських ускладнень (самовільні аборти, передчасні пологи, випадки
мертвонародження). Внутрішньоутробне зараження плода трапляється рідко. Інфікування настає
зазвичай аерогенним шляхом, тому необхідна негайна ізоляція новонародженого від хворої
матері. Важливими є питання вигодовування дітей хворих на туберкульоз матерів. Проникнення
МБТ у грудне молоко є можливим, однак зараження дитини таким шляхом трапляється дуже
рідко. Грудне вигодовування дозволене матерям з неактивним туберкульозом і з затихлими
процесами, коли в легенях немає порожнини розпаду, а абактеріальність триває не менше року і
підтверджена багаторазовими негативними результатами посіву мокротиння на МБТ.
Тактика стосовно здорової дитини, яку народила хвора на туберкульоз мати, передбачає три
варіанти:
дитина негайно (після первинної обробки) ізольована від матері, їй роблять щеплення
вакциною БЦЖ, а матір продовжують лікувати в спеціалізованому стаціонарі. Повернення
дитини до матері можливе не раніше, ніж через 6–8 тижнів;
новонародженому, який був у контакті з хворою матір’ю, призначають хіміопрофілактику
ізоніазидом;
після її завершення, виконують пробу Манту, у разі її негативного результату —
щепляють вакциною БЦЖ.
Лікування
Дотримання відповідного режиму, психологічний комфорт, повноцінне збалансоване
харчування з достатньою кількістю білків, вітамінів, мікроелементів на фоні повноцінної
хіміотерапії є передумовою одужання жінки і доведення вагітності до фізіологічних пологів. У
хворих на активний туберкульоз хіміотерапію необхідно розпочинати негайно, незалежно від