Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 11. ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
233
терміну вагітності. Найбезпечнішими для лікування туберкульозу під час вагітності визнані
ізоніазид (обов’язково з вітаміном В6), рифампіцин і етамбутол. Хворим на хіміорезистентний
туберкульоз бажано уникати вагітності, тому що всі резервні протитуберкульозні препарати (за
винятком ПАСК) протипоказані вагітним. До них належать канаміцин, амікацин, капреоміцин,
етіонамід і протіонамід, циклосерин, тіосемікарбазон, фторхінолони, кларитроміцин, азитроміцин.
Небезпека небажаного впливу препаратів на плід є найвищою у першому триместрі вагітності.
Сифіліс
Шифр МКХ-10: О98.1 , А51
Сифіліс
викликається блідою трепонемою (Treponema pallidum).
Природжений сифіліс є серйозним, хоча і попереджувальним захворюванням, але дотепер
залишається важливою причиною захворюваності та смертності новонароджених, якої можна
уникнути.
Поширеність
Частота сифілісу в популяції вагітних коливається від 0,2% у розвинутих країнах, до 13% у
країнах, що розвиваються. Вагітна, яка інфікувалася сифілісом, може передати інфекцію плоду
трансплацентарно.
Вплив на плід/новонародженого
Мертвонародження. Ранній природжений сифіліс (сифіліс плода, сифілітичний пухирчик,
дифузна сифілітична інфільтрація шкіри, сифілітичній риніт, плямисто-папульозний висип,
ураження кісткової та нервової систем, гепатоспленомегалія, хоріоретиніт). Пізній природжений
сифіліс (паренхіматозний кератит, зуби Гетчинсона, сифілітичний лабіринтит та глухота ураження
внутрішніх органів).
Рівень трансмісії від матері до плода 90% -100%.
Групи ризику
До групи ризику належать жінки, що рано почали статеве життя, що мали багато статевих
партнерів, що вживають наркотики, з низьким соціальним статусом, з ХПСШ та інші.
Клініка
Інкубаційний період 10-90 днів.
Для
первинного сифілісу
характерно:
наявність первинної сифіломи (твердого шанкру у вигляді ерозії або виразки), неболючої,
круглої або овальної форми з краями, що підіймаються;
реґіонарний склераденіт.
Вторинний сифіліс
починається через 6 - 8 тижнів після появи первинної сифіломи і має
хвилеподібний перебіг та надзвичайно різноманітні висипи; для нього типово: плямисто-
папульозний висип на тулубі, кінцівках (долонях та підошвах), слизових оболонках, геніталіях,
лейкодерма, алопеція, лімфаденопатія.
Прихований сифіліс не має клінічних ознак і може бути встановлений лише шляхом
серологічного дослідження.
Діагностика
Наявність збудника блідої трепонеми при мікроскопії в темному полі і КСР- комплекс
серологічних досліджень - реакція зв'язування компліменту з кардіоліпіновими і трепонемними
антигенами, реакція імунофлюоресценції (РІФ) та реакція іммобілізації блідих трепонем (РІБТ).
Рекомендується скринінг вагітних на сифіліс при узятті на облік та в 28 - 29 тижнів
вагітності (В).