Упрощенная HTML-версия
246
Консультування є систематичним процесом, завдяки якому люди беруться за вирішення
конкретних проблем і вирішують їх, приймаючи рішення, долаючи кризи, усуваючи конфлікти або
покращуючи стосунки з іншими людьми. Основний зміст сеансів консультування має бути
сконцентрований на догляді за дитиною, дотриманні нормальних стосунків в сім'ї та жіночому
благополуччі. Ефективним є консультування партнерів у парі. У цьому випадку спостерігається
зменшення симптомів депресії та позитивний вплив на загальний стан здоров'я.
Коли у батьків народжується дитина з серйозним захворюванням або вродженим дефектом,
вони переживають глибоке відчуття смутку та втрати. На перших стадіях реакції на цю
несподівану ситуацію батьки часто переживають шок і паніку. У них можуть з'явитися такі думки
або відчуття як: «Я не зможу піклуватися про серйозно хвору дитину», і навіть відчуття відкидання
(«Це не моя дитина»). Після цієї початкової стадії зазвичай настає стадія визнання, а потім
скорення, коли батьки починають приймати реальний стан речей і справлятися з ситуацією. У
деяких випадках батьки не можуть адаптуватися до ситуації і горі зациклюються на своєму горі. У
цьому випадку медичним працівникам необхідно регулярно контактувати з матір'ю та сім'єю,
щоб обговорювати з ними план подальшого догляду за дитиною.
Окрім відчуття горя та розчарування, батьки, можливо, стикатимуться з труднощами,
побачивши фізичні недоліки їхньої дитини. Це не означає, що слід розлучати матір з дитиною.
Дуже важливо встановити та підтримувати тісний контакт між матір'ю та сім'єю. Підтримка з боку
медичних працівників може допомогти батькам зміцнити їхні стосунки з дитиною.
Батьки можуть бути приголомшені, дізнавшись про існування вірогідності смерті дитини, що
народилася з серйозним захворюванням або вродженим дефектом, і, як наслідок, можуть
емоційно та фізично відсторонитися від неї, навіть раніше, ніж лікарі втратять надію на те, що
дитина виживе. Медичним працівникам необхідно дуже зважено ставитись до того, що вони
говорять у присутності батьків, дитина яких може померти, оскільки будь-який передчасний
діагноз, необдумано висловлений медичним працівником, або навіть випадкове зауваження
щодо прогнозу, може викликати у батьків негативну реакцію.
Часто батьками померлої дитини опановує нетерпимість і гнів, і вони можуть звинувачувати
медичних працівників. Така реакція може бути викликана тим, що смерть сталася несподівано,
при цьому становище посилюється відсутністю «наукових пояснень» нещастя, що сталося. Батьки
старанно шукають причину смерті. «Порожні руки» – це наступний звичайний і тяжкий симптом,
який з'являється при настанні першого заціпеніння. Матері може чутися плач дитини. За деякими
даними, чоловіки швидше оговтуються після потрясіння, ніж матері. Це може спровокувати
виникнення проблем в їхніх стосунках. Найчастішими видами реакції батьків є:
сподівання, що у них все ж таки буде здорова дитина;
стан шоку і відчуття непоправної втрати;
перестають довіряти медицині, медичним працівникам;
сумніваються в своїй здатності мати здорову дитину;
мають сильне бажання отримати відповіді або пояснення причини смерті;
виникнення зорових або слухових галюцинацій (наприклад, плач померлої дитини);
негативні відчуття стосовно інших дітей;
відчай і здивування при появі лактації;
відчуття неповноцінності в материнстві;
проблеми у відносинах між партнерами (в сексуальних стосунках або в спілкуванні).
Сім'ї, в яких дитина народилася хворою або померла, потребують допомоги фахівців. Медичні
працівники можуть зробити багато для того, щоб допомогти таким сім'ям впоратися з горем. Слід
коректно сприяти встановленню контакту між батьками і хворою дитиною, дозволяти матері
зціджувати молоко, якщо вона того хоче. Також важливо виділити час для того, щоб поговорити та
вислухати батьків. Підтримка є найважливішою частиною допомоги сім'ї в подоланні втрати на
початку процесу повернення до нормального життя. Якість допомоги, що надається батькам
померлої дитини, залежить від наявності відповідних служб в медичній установі, в яку звернулися
батьки.
Медичні працівники мають знати ряд рекомендацій, які можуть бути надані батькам після
перенесеної втрати:
складіть список спеціальних установ, куди Ви можете направити сім'ю;
забезпечте для матерів повноцінний післяпологовий догляд;