Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 13. СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ АМБУЛАТОРНОЇ ДОПОМОГИ ВАГІТНИМ
251
розвитку плода. За наявності показань вагітні скеровуються на ІІІ рівень надання медичної
допомоги. За необхідності вагітні направляються у денні стаціонари (додаток 18).
На ІІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних
лікарень. У ЛПЗ ІІІ рівня забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження,
який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та
гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультування, додаткове обстеження
іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план нагляду
за вагітною для медичного персоналу перших двох рівнів. Медичному спостереженню підлягають
вагітні, які мають захворювання, вказані в додатку 18.
Організація візитів вагітної
Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров’я жінки та народження
здорової дитини.
Перший візит вагітної бажано проводити до 12 тижнів. Він є найтривалішим за часом і
передбачає: збір анамнезу, загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної
документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма №111/о та Обмінна карта - форма
№ 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення вагітною
анкети за згодою (додаток) та поінформованої згоди.
Nota bene!!! Обмінна карта видається вагітній з моменту взяття на облік.
Після першого візиту фахівець, який наглядає за вагітною, обов’язково отримує інформацію
від лікаря загальної практики – сімейної медицини/дільничного терапевта про стан здоров’я
вагітної. У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він
заповнює цей додаток сам.
Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному нагляду профільного
спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують динамічного нагляду,
визначено у спеціальному додатку. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно
вирішується питання про можливість виношування вагітності та визначається план її ведення.
Жінки групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової патології підлягають
направленню на медико-генетичне консультування.
Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення у плода вродженої/спадкової
патології, мають бути поінформовані лікарем загальної практики-сімейної медицини лікарем/
лікарем-акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які наглядають за вагітною, про
доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (далі-УЗД) (11 -13 тиж., 18-21
тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну (далі-ХГ),
плацентарного білка РАРР (далі-РАРР) та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та
деякої вродженої патології.
При виявленні ознак наявності у плода вродженої чи спадкової патології вагітна
направляється на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності та
пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю
лікаря акушера-гінеколога.
Ультразвукове дослідження плода може проводити фахівець, який має відповідну підготовку,
за затвердженою схемою протоколу.
Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження,
вносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних
призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та поінформованою
згодою вагітної за формою («Поінформована - згодна/незгодна»).
У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період нагляду
становить в середньому сім – дев’ять разів (бажано разом з близькою людиною).
У разі виникнення ускладнень перебігу вагітності, якщо за вагітною наглядає лікар загальної
практики - сімейної медицини/фельдшер/акушерка, вона негайно передається під нагляд лікаря-
акушера-гінеколога. Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до
додаткового візиту мають бути обґрунтовані в медичній документації.
У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування
у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження та лікування у відділення (палату)