Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ЖІНКИ. ДИСКОМФОРТНІ ВІДЧУТТЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
37
В утворенні стероїдних гормонів беруть участь як плід, так і плацента. Біосинтез прогестерону
здійснюється синцитіотрофобластом плаценти без участі плода. У наднирникових залозах плода
прогестерон перетворюється на кортизол. У печінці плода з прогестерону синтезуються
естрогени. Плацентарний прогестерон діє на міометрій переважно у ділянці розміщення
плаценти, де його концентрація вдвічі більша, ніж у інших ділянках матки.
Під впливом прогестерону Т-лімфоцити продукують особливий медіаторний білок під назвою
прогестерон-індукуючий блокуючий фактор (PIBF). Завдяки імунологічному впливу PIBF вагітність
розвивається та прогресує. PIBF продукується клітинами CD56 і мононуклеарами периферичної
крові після активації рецепторів до прогестерону та викликає 3 важливі дії: змінює баланс
цитокінів, індукуючи Th2 - відповідь; знижує активність NK-кілерів, стимулює утворення
асиметричних антитіл. Так формується захист нормального розвитку вагітності. Концентрація
PIBF зростає у міру збільшення терміну вагітності. У разі передчасних пологів рівень PIBF
знижується. Таким чином, доведена імунологічна роль впливу прогестерону через PIBF на
нормальний перебіг вагітності.
У жовтковому мішку й печінці плода синтезується глікопротеїд ά -фетопротеїн (АФП), який в
ранні терміни вагітності становить близько 30% білків плазми крові плода. Вміст АФП в крові
вагітної зростає з 10-го тижня, з 0,2 нг/мл приблизно до 250 нг/мл на 32 тижні вагітності, а потім
зменшується. Рівні (МоМ) АФП вищі при вагітності та пов’язані з відкритими дефектами нервової
трубки, нижчі рівні при синдромі Дауна і трисомії 18.
Протеїн-А плазми асоційований з вагітністю (РАРР-А) – білок плазми, який утворюється під час
вагітності та являє собою глікопротеїн, отриманий з плаценти. Під час вагітності продукується у
великій кількості трофобластом та надходить до кровоплину матері. Рівень цього білка у сироватці
зростає з прогресуванням вагітності, особливо у другій половині. Доведено, що зниження рівня
PAPP-А під час вагітності пов’язане з розвитком хромосомних аномалій плода.
Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) – це маркер вагітності. Визначення його важливе для
пренатальної діагностики (входить до складу «потрійного тесту» разом з АФП та вільним
естріолом). Для інтерпретації значень бета-ХГЛ під час вагітності використовуються медіани, які
відповідають гестаційному віку - MoM (співвідношення абсолютного значення бета-ХГЛ до
значення медіани). Підвищення значення ХГЛ може вказувати на високий ризик виникнення
синдрому Дауна, а виявлення знижених значень ХГЛ пов’язан з високим ризиком трисомії.
Основні значення
Термін вагітності
Хоріонічний
гонадотропін людини
бета -(ХГЛ) мМЕ/мл
А-фетопротеїн
(АФП)
нг/мл
Протеїн А-плазми,
асоційований з вагітністю
РАРР-А мМЕ/л
І триместр
46509-186977
5 до 9,0
1337
14 тижнів
13950-62530
14,53-71,73
4358
16 тижнів
9040-56451
21,19-120,76
18 тижнів
8099-58176
25,42-167,0
20 тижнів
28,45-192,49
Щитоподібна залоза
Фізіологічний перебіг вагітності супроводжується еутиреоїдним станом (фізіологічні рівні
тиреотропних гормонів). У 35-40% вагітних щитоподібна залоза може збільшуватись за рахунок
підвищення кількості фолікулів, вмісту в них колоїду, а також гіперемії та гіперплазії залозистої
тканини під впливом збільшення продукції тиротропіну, але вміст гормонів у плазмі крові не
змінюється завдяки зв’язуючій здатності білків крові. Протягом перших місяців вагітності
можлива гіпертрофія щитоподібної залози, а в другій половині – гіпофункція. Швидкість
основного обміну може збільшуватись на 20%.