Упрощенная HTML-версия
38
Паращитоподібні залози
Паращитоподібні залози
виробляють гормон (паратгормон), який регулює фосфорно-
кальцієвий обмін: відкладання кальцію в кістках та рівень його у крові. Зменшення вмісту
паратгормону в крові змінює збудливість нервової системи, викликає вегетативні порушення, а
також порушує формування скелету. Під час вагітності відбувається помірна гіпертрофія залоз у
зв’язку з підвищеною потребою у кальції. Збільшення паращитоподібних залоз призводить до
вимивання кальцію з кісток матері, підтримуючи таким чином нормальну концентрацію іонів
кальцію в екстрацелюлярному просторі, частина кальцію витрачається на оссифікацію кісток
плода. Може спостерігатись гіпофункція паращитоподібних залоз, що призводить до порушення
обміну кальцію, астматичних проявів, спастичних порушень (судоми в литкових м’язах) та
вимиванню кальцію з емалі зубів, що викликає карієс.
Надниркові залози
Надниркові залози мають два шари: зовнішній корковий (кора наднирника) та внутрішній
(мозковий). Корковий шар виділяє 8 гормонів-кортикостероїдів, які регулюють обмін білків,
жирів та вуглеводів, водний та сольовий обмін, підвищують захисні здатності організму та
відіграють істотну роль у статевому розвитку. Мозкова речовина продукує гормони адреналін і
норадреналін. Підвищення рівня адреналіну у крові посилює та прискорює скорочення
серцевого м’яза, що призводить до підвищення артеріального тиску, підвищує працездатність
організму. Наднирники функціонують у тісному зв’язку з гіпофізом.
Під впливом зростання секреції кортикотропіну в гіпофізі відбувається гіперплазія кори
наднирників, збільшується синтез і виділення гліко- і мінералокортикоїдів, холестерину та інших
ліпідів для забезпечення потреб плода. У корі наднирникових залоз збільшується синтез
кортизолу, естрогенів, прогестерону та андрогенів. В організмі вагітної під впливом
кортикотропіну та гормонів наднирникових залоз посилюються процеси обміну, збільшується
пігментація шкіри (пігментні плями на обличчі, навколо сосків, по білій лінії живота, так звані,
смуги вагітності, які після пологів не зникають, а стають лише блідішими).
3. Зміни в серцево-судинній системі
Серцево-судинна система матері зазнає значних змін, які спрямовані на забезпечення
необхідної для плода інтенсивності постачання кисню, поживних речовин і видалення продуктів
метаболізму. Під час вагітності в організмі з’являється так зване «друге серце» - плацентарне коло
кровообігу, тому робота серцево-судинної системи стає напруженішою. Кожну хвилину через
плаценту проходить 500 мл крові, що призводить до збільшення серцевого викиду на 40-50% (до
1250 мл – при першій вагітності, 1500 мл – при наступних вагітностях). Під час пологів серцевий
викид збільшується ще на 30%. Після розродження серцевий викид спочатку знижується швидко,
приблизно на 15–25% вищий, ніж перед вагітністю, потім більш повільно та повертається до
початкових значень через 6 тижнів після пологів.
Незважаючи на те, що серцевий викид збільшується, артеріальний тиск (АТ) знижується в
другому триместрі та підвищується в третьому триместрі. Зміна АТ відбувається завдяки
зменшенню периферичного опору судин завдяки дії прогестерону (вазодилятація, підвищений
метаболізм та плацентарний артеріовенозний шунт). Внаслідок змін серцевого викиду, в’язкості
крові та периферичного судинного опору систолічний та діастолічний тиск протягом перших 24
тижнів знижується на 5-15 мм.рт.ст і наприкінці вагітності нормалізується.
Значення серцевого викиду залежить від положення тіла вагітної і є максимальним у
положенні лежачи на лівому боці. При положенні вагітної на спині нижня порожниста вена
притискається вагітною маткою, що перешкоджає відтоку крові, серцевий викид зменшується і
клінічно може проявлятися брадикардією, зменшенням АТ (синдром нижньої порожнистої вени)
та запамороченням. Положення вагітної впливає на значення артеріального тиску: найвищий
АТ, коли жінка сидить, найнижчий – лежачи на боці, середній – у положенні на спині.
З ранніх термінів вагітності ударний об’єм крові зростає і досягає максимуму до 32 тижня
вагітності, що на 35-45% вище, ніж у невагітних. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у вагітних
збільшується в середньому на 15 уд/хв. Змінюються тони серця: перший тон стає гучнішим в
першій половині вагітності. Оскільки мітральний клапан закривається раніше, ніж
трикуспідальний, перший тон може роздвоюватись. Може зростати інтенсивність другого тону. У