Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ ЖІНКИ. ДИСКОМФОРТНІ ВІДЧУТТЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
39
багатьох жінок розвиваються систолічні функціональні шуми. Як правило – це ранні систолічні
шуми, але можуть бути і середні, які можна почути над лівим краєм грудини. Вважається, що це є
наслідком функціональної трикуспідальної регургітації. Крім того, рівень діафрагми у міру
прогресування вагітності підвищується, серце зміщується вище і ліворуч. Перегин великих судин
може також призвести до виникнення систолічного шуму, який зростає після фізичного
навантаження.
Під час пологів внаслідок емоційного напруження та болю серцевий викид може зростати до
40%, АТ – на 10 мм.рт.ст. порівняно з ІІІ триместром вагітності. Центральний венозний тиск у ІІІ
триместрі вагітності становить 4-12 мм. вод. ст. Тиск у венах нижніх кінцівок протягом вагітності
дещо збільшується і становить 7-10 мм. рт. ст, тому через недостатність клапанів вен може
виникати їхнє варикозне розширення.
З метою забезпечення потреб плода у кисні та поживних речовинах в організмі матері
починає збільшуватись об’єм плазми крові. Стимуляція реніном секреції альдостерону
призводить до затримки в організмі натрію. Загальна кількість рідини зростає до 6000 - 8000 мл,
з яких 4000-6000 мл припадає на позаклітинну. Об’єм плазми крові збільшується, починаючи з 6
тижня вагітності, досягає максимуму 5300-5500 мл на 30-34 тижнях, потім стабілізується. Об’єм
плазми крові зростає у випадках багатоплідної вагітності, великої маси плода, зменшується – при
прееклампсії, затримці росту плода, кількості плодів більше двох.
Збільшення об’єму плазми у вагітних має велике компенсаторне значення, оскільки
відповідає підвищеним вимогам матки та плода, захищає від синдрому гіпотензії у положенні на
спині та втрати рідини під час пологів.
Збільшення об’єму плазми перевищує зростання маси еритроцитів, внаслідок чого
розвивається гемодилюція (фізіологічна анемія вагітних). Вміст гемоглобіну внаслідок
гемодилюції поступово знижується до 110г/л на 32-34 тижнях вагітності. Гематокрит - це
співвідношення формених елементів крові (еритроцитів) і плазми крові. Після 30-34 тижня
значення гематокриту може підвищуватись завдяки збільшенню кількості еритроцитів за умови
стабілізації об’єму плазми. Нормальне значення гематкриту у вагітних - 31,2 – 39,4.
Вміст лейкоцитів зростає від 6-8 х10
9
до 13- 15 х10
9
в 1 л наприкінці вагітності, велика
кількість яких накопичується у підслизовій оболонці матки. Фізіологічний зміст лейкоцитозу
полягає не тільки у попередженні інфікування плода, але й у стимуляції скоротливої функції матки.
Швидкість зсідання еритроцитів збільшується до 30-50 мм/год, нейтрофільоз досягає 70%.
Система гемостазу
відіграє важливу роль у підтримці нормальної діяльності
фетоплацентраного комплексу. Фізіологічні зміни в системі гемостазу під час вагітності – це
реакція пристосування організму вагітної до компенсаторних затрат для розвитку плода та до
можливої крововтрати під час пологів. Функціонування системи гемостазу забезпечується тісною
взаємодією судинно-тромбоцитарної, прокоагулянтної, фібринолітичної ланок цієї системи та
ланки інгібіторів згортання та фібринолізу. Під час вагітності відбуваються зміни, які спрямовані
на підтримку рівноваги в системі гемостазу.
Зміни в системі гемостазу полягають у постійному збільшенні гемостатичного потенціалу крові
та адгезивної активності тромбоцитів, які сприяють зменшеннюкрововтрати під час пологів та у
післяпологовому періоді. Збільшення потенціалу зсідання крові є фактором підвищеного ризику
тромбоемболічних ускладнень вдвічі протягом вагітності та у 5,5 разів після пологів. Найбільш
важливим є зростання концентрації фібриногену, починаючи з 3 місяця вагітності та досягаючи
максимальних значень перед пологами. Рівень фібриногену (фактор І) зростає з 2,6 до 4-5 г/л,
що зумовлює збільшення вмісту в крові продуктів його деградації і факторів VII – X.
Фібринолітична активність плазми прогресивно знижується.
Концентрація протромбіну (фактор ІІ) на початку вагітності не змінюється. В кінці III триместру
відзначається підвищення протромбінового індексу, що свідчить про активацію зовнішнього
шляху згортання крові. Значення протромбінового індексу у % та МНВ (міжнародне
нормалізоване відношення) у вагітних складає 85-115% та 0,8-1,2.
Паралельне підвищення концентрації фібриногену та активності зовнішнього шляху коагуляції
підвищує активність внутрішнього механізму згортання крові, що відображається у скороченні
таких параметрів, як активований час рекальцифікації (АЧР) та активований частковий
тромбопластиновий час (АЧТЧ). Нормальне значення АЧТЧ у вагітних – 28-38 сек.