Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 7. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ОКРЕМИМИ СТАНАМИ
95
Кількість необхідних амніоредукцій та об’єм рідини, що виводиться, залежать від:
Тяжкості багатоводдя,
Ступеню страждання плода-«донора»,
Клінічних симптомів з боку матері.
Слід, однак, пам’ятати, що видалення надлишку амніотичної рідини лише тимчасово коригує
симптоми СФФТ та більшість пов’язаних з ним ускладнень, але не перериває дії патогенетичних
механізмів.
Ефективність та ускладнення:
Серія амніоцентезів має переваги перед вичікувальною тактикою та спостереженням.
25
Перинатальне виживання у разі лікування СФФТ за допомогою амніоредукції становить за
даними різних авторів 18-56%. Може сягати 83%, якщо СФФТ розвинувся наприкінці другого
триместру та не прогресує.
Виживання обох плодів спостерігалося у 48% випадків, а виживання хоча б одного – у
70,8%.
25
Виживання плода-«реципієнта спостерігалося частіше, ніж «донора» - 65% та 55%
відповідно, що мало зв'язок з частотою антенатальної загибелі плодів – 26% для «донора»
та 18% для «реципієнта».
54
Ризик інвалідизації у майбутньому – у 19±5% плодів, що вижили.
Період пролонгації вагітності після процедури не тривалий - середній інтервал між процедурою
та пологами становив 2-3 тижня [B]
25
Перед проведенням амніоредукції обов’язковим є проведення курсу профілактики РДС
кортикостероїдами.
Ускладнення амніоредукції протягом перших 48 годин після процедури становили –
передчасне вилиття вод – 6%,
дистрес плода – 2,2%,
загибель плода – 1,7%
відшарування плаценти – 1,3%.
Амніоредукція з септостомією
Амніоредукція може поєднуватися з септостомією. Септостомія – це формування штучного
отвору у межамніотичній мембрані. Виконується під контролем УЗД тією ж самою голкою, якою
проводиться амніоцентез.
Через сформований отвір за градієнтом тиску амніотична рідина від плода-«реципієнта»
потрапляє у амніотичну порожнину плода-«донора», що призводить до штучної нормалізації
об’ємів амніотичної рідини.
Можливим ускладненням септостомії може бути спонтанне збільшення діаметру отвору з
формуванням моноамніотичної двійні, з наступною колізією пуповин (виникає у 3% септостомій).
Спонтанне збільшення отвору можливе у випадку, коли внаслідок недостатньої амніоредукції тиск
у амніотичній порожнині плода-«реципієнта» залишається високим. Після проколу межамніотичної
мембрани рідина від плода-«реципієнта» спрямовується у бік амніотичної порожнини плода-
«донора» та розриває сформований отвір.
Немає достовірної різниці у перинатальних наслідках між ізольованою амніоредукцією та
у поєднанні з септостомією.