Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Клінічна картина
захворювання проявляється спазмами судин, підвищен
ням AT, парестезіями тощо.
Вагітність при феохромоцитомі протипоказана.
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ, ЖОВЧНОГО МІХУРА
ТА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ І ВАГІТНІСТЬ
Холецистит
Хронічний холецистит — це хронічне рецидивне поліетіологічне захво
рювання, пов’язане із запальними змінами в стінці жовчного міхура.
Основну роль у розвитку холециститу відіграють інфекція, застій жовчі,
подразнення слизової оболонки жовчного міхура.
Класифікація
I. Хронічний безкам’яний холецистит; хронічний калькульозний холе
цистит.
II. Стадія процесу: загострення; неповної ремісії; ремісії.
III. Ступінь тяжкості: легкий; середній; тяжкий.
Діагностика.
Суб’єктивні дані: больовий синдром (тупий ниючий біль у
ділянці правого підребер’я з іррадіацією в праву половину грудної клітки, у
праву ключицю, шию праворуч, лопатку; біль посилюється після споживання
жирної та смаженої їжі); диспепсичний синдром (відчуття важкості у пра
вому підребер’ї, надчеревній ділянці, здуття живота, нудота, гіркота в роті,
порушення акту дефекації, іноді — зниження апетиту); ознаки інтоксикації
(загальна слабкість, головний біль, озноб, біль у суглобах, у ділянці серця,
субфебрильна температура тіла, прискорене серцебиття).
Об’єктивні дані: позитивні міхурові симптоми (Кера, Ортнера, право
бічний френікус-симптом), помірне збільшення розмірів печінки, болючість
при пальпації. Додатково проводять УЗД, визначення концентрації в крові
білірубіну, АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, амілази, холестерину; клінічний
аналіз калу; дуоденальне зондування з клінічним та бактеріологічним дослі
дженням жовчі.
Лікування.
Спостереження вагітної з хронічним холециститом у жіночій
консультації проводять спільно з терапевтом. За відсутності загострення про
цесу профілактично призначають: ЛФК; раціональне харчування (стіл № 5 у
теплому вигляді, споживання їжі не менше ніж 5 разів на добу); лікувальні
дуоденальні зондування (тільки при безкам’яному холециститі) 1 раз на тиж
день, усього 4—6 разів в II і III триместрах. Як жовчогінні засоби застосову
ють 2 склянки відвару шипшини або мінеральної води, 1—2 столові ложки
оливкової олії, 50—60 мл 25—33 % розчину магнію сульфату, 20 мг сорбіту
чи 20 мг ксиліту, розчинених у 100 мл води; препарати, що містять жовчні
кислоти (хологон, дехолін, алохол, холензим, ліобіл); препарати рослинного
походження (фламін, холосас, холагол, хофітол, холагогум, гепабене); гідро-
холеретики (мінеральні води єсентуки № 17 та 4, трускавецька, смирновська,
слов’янівська, нафтуся); холекінетики (ксиліт, сорбіт, магнію сульфат, рос
линні олії — соняшникова, оливкова, обліпихова). У разі загострення проце
-
108
-