Упрощенная HTML-версия
ВПЛИВ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ
су призначають: дієту; для усунення больового синдрому — М-холінолітики
(платифілін, пірензепін), міотропні спазмолітики (дротаверин, папаверин); у
разі супутньої гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії — прокінетики (метокло-
прамід); фітотерапія (настої м’яти, ромашки, кропиви, нагідок лікарських,
цикорію, безсмертника, кукурудзяних приймочок, шипшини); при вщуханні
запалення — фізіотерапевтичні методи (солюкс, аплікації озокериту, УВЧ на
ділянку правого підребер’я).
Ведення вагітності та пологів.
Вирішують питання про можливість ви
ношування вагітності до 12 тиж.
Протипоказання
до виношування вагітності: механічна жовтяниця, часті
напади печінкової коліки, гнійне запалення жовчного міхура.
Стан після холецистектомії не перешкоджає виношуванню вагітності.
Розродження проводять з урахуванням акушерської ситуації при доношеній
вагітності. У післяпологовий період призначають охоронний режим, збалан
соване харчування (дієта № 5). Породіллю виписують залежно від інволюції
матки на 3-ю—5-у добу. При виписуванні оцінюють стан жовчного міхура.
При неповній стабілізації стану показане переведення у терапевтичне відді
лення або в хірургічній стаціонар.
Гострий апендицит
Гострий апендицит становить близько 90 % усіх випадків гострого живота
у вагітних, виникає переважно в першій половині вагітності.
Клінічна картина.
У першій половині вагітності клініка гострого апен
дициту практично не відрізняється від проявів цієї хвороби поза вагітністю.
У другій половині вагітності відзначається значна відмінність клінічних про
явів. Це зумовлено анатомічними особливостями розташування червоподіб
ного відростка й інших органів черевної порожнини (змінюються у зв’язку зі
збільшенням вагітної матки), зміною інтестинального кровообігу і схильніс
тю вагітних до коагулопатії. Нудота, блювання, лейкоцитоз не мають свого
діагностичного значення, тому що можуть супроводжувати нормальну вагіт
ність. Тому має значення не стільки сам лейкоцитоз, скільки його динаміка
та лейкограма. Біль, як правило, починається в підчеревній ділянці, надалі
локалізується в правій клубовій ділянці. Біль з’являється раптово, іноді не на
стільки значний, як поза вагітністю. Можливі нудота, блювання, підвищен
ня температури тіла до 38 °С або відсутність гіпертермії. Пульс збільшується
до 100 за 1 хв та більше. При пальпації захисне напруження м’язів живо
та виражене слабко через перерозтягнутість передньої черевної стінки і роз
ташування червоподібного відростка за маткою. Нерідко чітко визначається
симптом Бартомьє—Міхельсона: посилення болю при пальпації в положенні
хворої на правому боці (коли червоподібний відросток притиснений маткою),
а не на лівому, як у невагітних. Симптом подразнення очеревини (Щоткіна—
Блюмберга) виникає рано. Гострий апендицит необхідно диференціювати від
блювання та нудоти вагітних, ниркової коліки, пієлонефриту, холециститу,
панкреатиту, гострого гастриту, позаматкової вагітності, пневмонії та пере
кручення ніжки кісти яєчника.
-
109
-