Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Клінічна картина.
Розрізняють чотири клінічні форми лістеріозу:
1) ангінозно-септична;
2) мозкова;
3) септико-гранульоматозна;
4) залозиста.
Перебіг захворювання може бути гострий, підгострий, хронічний і абор
тивний. Симптоматологія неоднакова при різних клінічних формах. Час
тіше за перебігом лістеріоз нагадує грип: підвищується температура тіла,
з’являються озноб, головний біль, загальна слабкість, іноді — біль у горлі та
крижово-поперековій ділянці; хвора втрачає апетит.
Для вагітних небезпеку становлять ангінозно-септична і мозкова форми.
При лістеріозі можливі мимовільні аборти, внутрішньоутробна загибель пло
да, мертвонародження, аномалії розвитку плода тощо. Часто виникає гарячка.
У крові: моноцити, мононуклеоз (лімфоцитоз), лейкоцитоз, зсув лейкоцитар
ної формули вліво, зниження рівня полінуклеарів. У спинномозковій рідині
відмічається цитоз. При септично-гранулематозній формі найвираженішими
є зміни в печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, ЦНС, мозкових оболонах,
матці, плаценті і в органах новонароджених. При цьому характерне утворення
в тканинах органів так званих лістеріом — сірувато-білуватих або жовтуватих
вузликів, у центрі яких скупчуються лістерії, часто фагоцитовані (велика кіль
кість ретикулярних і мононуклеарних клітин на периферії, а також ядерного
детриту).
У плода визначають ознаки септицемії. У здорової на вигляд дитини че
рез кілька годин після пологів з’являються ознаки розладу дихання і крово
обігу, ціаноз, напади асфіксії, прискорюється серцебиття, виникають судоми,
висип на шкірі. Порушується акт смоктання і ковтання. Іноді формується
клінічна картина сепсису або аспіраційної пневмонії. На рентгенограмі че
репа виявляють кальцифікати мозку. Як правило, усі новонароджені з цією
патологією помирають протягом 3 діб.
Діагностика
лістеріозу ґрунтується на виявленні бактерій у виділеннях із
кон’юнктиви очей, носоглотки, статевих органів, а іноді у крові і сечі породіл
лі, меконії новонароджених, навколоплідних водах, у плаценті, зіскрібку з по
рожнини матки, а також в деяких органах новонародженого, особливо в мозку.
У ході позитивної серологічної реакції визначають здатність до аглютина
ції та зв’язування комплементу з антигеном лістеріозу, але це має лише орієн
товне значення, оскільки структура антигенів різноманітна і вони споріднені
до антигенів інших інфекцій.
Лікування.
При вагітності проводять комбіноване лікування лістеріозу ан
тибіотиками і сульфаніламідними препаратами.
Найефективнішими є антибіотики тетрациклінового ряду (тетрациклін,
тераміцин, олететрин, сигмаміцин, олеандоміцин). їх призначають протягом
10 діб, після чого — сульфадимезин по 0,5 г 4 рази на день протягом 7 діб.
Можна призначити ампіцилін 2—3 г на добу на тиждень, через 2—4 тиж. лі
кування можна повторити.
Протягом вагітності проводять від одного до трьох курсів лікування, але
при повторних курсах лікування призначають тільки сульфадимезин.
-
126
-