ВПЛИВ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ
Гонорея
Гонорея внутрішніх статевих органів часто призводить до безплідності,
а також може зумовити позаматкову вагітність. Збудником захворювання є
гонокок
(Neisseria gonorrhoeae),
який має форму боба і розміщується внутріш
ньоклітинно.
Передається від людини до людини в основному статевим шляхом.
У разі хронічного процесу в матці і придатках матки вагітність може
спричинити загострення запального процесу. Вагітність, що настає на тлі
хронічної гонореї, часто супроводжується болем унизу живота, який виникає
внаслідок розтягування спайок збільшеною вагітною маткою.
Клінічна картина.
Гонорея проявляється вульвітом, кольпітом, ендоцер-
віцитом зі значними виділеннями з піхви, іноді відмічається розростання го
строкінцевих кондилом на шкірі зовнішніх статевих органів і піхві. Слизові
оболонки піхви і шийки матки гіперемійовані. Спостерігається велика кіль
кість гнійних з неприємним запахом виділень зеленуватого кольору.
Можливе поширення інфекції висхідним шляхом, що зумовлює розвиток
хоріоамніоніту, плацентиту і призводить до переривання вагітності.
Якщо зараження гонореєю виникло під час вагітності, клінічна картина
гонореї має бурхливий характер, але інфекція частіше не переходить за межі
внутрішнього вічка матки.
Інфекція поширюється за межі внутрішнього вічка зазвичай під час або
після пологів. При цьому можливе зараження дитини. У післяпологовий пе
ріод виникає гонорейний ендометрит, з’являються гнійно-кров’янисті виді
лення, іноді розвивається гонорейний пельвіоперитоніт, який дає клінічну
картину гострого живота.
Можливе загострення процесу, що призводить до пельвіоперитоніту, пе
ритоніту, розриву гнійних пухлин та виникнення перфоративного перитоніту
і сепсису.
Раннє виявлення гонореї у вагітних повинен здійснювати лікар жіночої
консультації, а у роділь (породіль) — лікар стаціонару.
Діагностика
гонореї під час вагітності не відрізняється від такої поза ва
гітністю. У пологових закладах в усіх роділь (породіль) беруть мазки із каналу
шийки матки, піхви й сечівника для бактеріоскопічного дослідження на тре
тю добу після пологів з метою виявити гонококову інфекцію.
Але треба пам’ятати, що у вагітних можлива позитивна реакція Борде—
Жангу і за відсутності гонореї, а провокувальні методи (гоновакцина, діатер
мія, хімічна реакція, ковпачки Кафки) при вагітності протипоказані.
Лікування
гонореї у вагітних проводять у специфічному закладі — ве
нерологічному диспансері, а роділь (породіль) — у пологовому будинку за
інструкцією вендиспансеру.
Місцеве лікування проводять обережно. Піхвові ванночки допускаються,
а спринцювання можна проводити лише до 7-го місяця вагітності.
В основному здійснюють туалет і санацію піхви та зовнішніх статевих
органів. Будь-які маніпуляції в ділянці шийки матки можуть призвести до
переривання вагітності.