Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Лікування гонореї під час вагітності антибіотиками і сульфаніламідними
препаратами не протипоказане, але у другій половині вагітності на курс ліку
вання призначають пеніцилін у вищих дозах (у 1,5—2 рази).
Імунотерапія можлива, але проводять її обережно. Включає аутогемоте-
рапію і введення гоновакцини у знижених дозах (починаючи зі 100 000 000—
150 000 000 мікробних тіл). У перші 2—3 міс. вагітності гоновакцину не вво
дять у зв’язку з ризиком бурхливих реакцій і переривання вагітності.
Про випадок гонореї інформують персонал пологового будинку для про
ведення спеціального контролю за жінкою до і після пологів, а також за но
вонародженим.
При гострих і хронічних неспецифічних запаленнях матки, маткових труб
та яєчників можливі безплідність і переривання вагітності. Хворі скаржаться
на постійний біль унизу живота і в поперековій ділянці.
Таких вагітних необхідно обов’язково госпіталізувати, провести обсте
ження і лікування. Досліджують мікрофлору із піхви, сечівника, каналу ший
ки матки з метою виявити збудника хламідіозу, гонореї, грибкових захворю
вань, щоб вибрати правильну тактику лікування з урахуванням чутливості
збудників до антибіотиків. Під час проведення протизапального лікування
треба пам’ятати про можливий негативний (тератогенний) вплив лікувальних
засобів на плід.
Якщо лікування не проводили, персонал повинен надягати спеціальний
одяг, який захищає їх під час пологів і в післяпологовий період.
Примітка.
При лікуванні захворювань, які передаються статевим шля
хом, обов’язково потрібно лікувати і партнера.
Ведення пологів.
Враховуючи можливі ускладнення при запальних про
цесах у вагітних, необхідно правильно вести пологи і ранній післяпологовий
період.
У І період пологів: на тлі проведення протизапальної терапії слід здісню-
вати профілактику дистрес-синдрому плода, періодично — оксигенотерапію.
Потрібно ретельно стежити за розвитком пологової діяльності і своєчасно
запобігати слабкості пологових сил, проводити адекватне знеболювання (пе
рейми при запальних процесах дуже болючі), своєчасно вирішувати питання
про метод розродження.
II—III періоди ведуть з фіксованою веною (заздалегідь слід підготувати
набір для реанімації новонароджених, систему, розчини в достатній кількості,
інструментарій й апаратуру для прискорення пологів), проводять профілак
тику кровотечі. Уводять утеротонічні засоби в III період пологів та ранній
післяпологовий період.
Велике значення для
профілактики
гонореї має санітарно-освітня робота.
У новонароджених проводять профілактику гонобленореї 2 рази (одразу після
народження і через 2 год) шляхом закапування в очі і соромітну щілину (ді
вчинці) 20 % розчину натрію сульфацилу по 2 краплі. На сьогодні використо
вують тетрациклінову та/або еритроміцинову мазь 1 %.
Диспансерне спостереження.
Породіллі перебувають на диспансерному
обліку при гонореї і трихомонозі не менше ніж 3 міс. З обліку їх знімають,
ретельно обстеживши з використанням провокації (аліментарної, хімічної,