Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Лікування.
Пропонують тержинан (одна піхвова таблетка 1—2 рази на
день 10 днів); пімафуцин (піхвовий супозиторій на ніч, № 3); кліон Д проти
показаний лише в І триместрі.
Герпетична інфекція
Джерелом інфекції є хворі та носії. Герпетичне захворювання статевих ор
ганів спричинюється вірусом простого герпесу, переважно ВПГ-2. Вірус лока
лізується у слизовій оболонці сечових і статевих органів у чоловіків та каналу
шийки матки в жінок, а також у нервових гангліях поперекового і крижового
відділів симпатичної нервової системи. У 75—80 % випадків вірус спричинює
неонатальну інфекцію; при вагітності зумовлює її переривання та вади розви
тку плода. При гострому процесі ризик інфікування плода сягає 40 %.
Захворювання має схильність до рецидивів.
Інфікування в основному відбувається транспланцентарно. Висхідний
шлях інфікування проявляється багатоводдям з накопиченням збудника в
навколоплідних водах. Інфікування в терміні до 20 тиж. призводить до мимо
вільного аборту або аномалій розвитку плода; від 20 до ЗО тиж. — передчас
них пологів чи антенатальної загибелі плода; після 32 тиж. — до народження
хворої дитини.
Діагностують ураження шкіри (висип), очей (катаракта, мікрофтальмія,
хоріоретиніт), ЦНС (макро- та гідроцефалія). Іноді виникають менінгоенце-
фаліт, сепсис, при яких дуже висока летальність. У дітей, що вижили, зали
шаються неврологічні розлади, порушення зору, відсталість у психомоторно
му розвитку.
Клінічна картина.
Виділяють типовий (20 %), атиповий (20 %) та без-
симптомний перебіг інфекції, або вірусоносійство (60 %).
Для типового перебігу характерні генітальні й екстрагенітальні ознаки:
підвищення температури тіла, міалгія, головний біль, нудота, герпетичний
висип на обличчі, порушення сну.
На статевих органах з’являються поодинокі або множинні везикули розмі
ром 2—3 мм, які існують 2—3 дні; слизова оболонка гіперемійована, набрякла.
Везикули розриваються і в їхній основі утворюються виразки неправиль
ної форми, вкриті жовтим нальотом, які загоюються за 2—4 тиж., не утворю
ючи рубця. Хворі скаржаться на відчуття болю, свербіж, печіння в ураженій
ділянці, відчуття важкості в нижніх відділах живота.
Розрізняють три форми герпетичної інфекції: гостру первинну, хронічну
рецидивну, атипову.
Діагностику
слід проводити до вагітності, враховуючи дані анамнезу,
скарги, результати об’єктивного обстеження, виявлення ВПГ-2 або його ан
титіл у сироватці крові. Найдостовірнішим є визначення збудника у виділен
нях з піхви, шийки матки, порожнини матки, сечівника.
Для експрес-діагностики застосовують метод флюоресцентних антитіл та
імунопероксидазний метод.
Лікування
утруднене у зв’язку з частими рецидивами захворювання. Пи
тання про виношування вагітності вирішують індивідуально.
- 130 -