Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Профілактика загибелі плода
є найважливішим обов’язком лікаря акушера-
гінеколога і акушерки. Полягає в суворому дотриманні правил гігієни вагіт
ності, режиму харчування, захисті жінки від інфекційних та інших хвороб,
правильному спостеріганні вагітних, проведенні санітарно-освітньої роботи.
Велике значення має своєчасне виявлення і стаціонарне лікування вагіт
них не тільки з екстрагенітальною патологією, а й із гестозами (захворюван
ня, яке пов’язане з вагітністю).
Профілактика під час пологів зводиться до уважного спостереження за
роділлею і плодом, своєчасного виявлення ускладнень і надання правиль
ної допомоги, зокрема проведення оперативного втручання та профілактики
дистрес-синдрому плода.
ТРОФОБЛАСТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Міхуровий занос
— захворювання плодового яйця, при якому ворсинки
хоріона перетворюються на міхурці, заповнені прозорою рідиною, розмірами
від просяної зернини до вишні. Міхурці ніби нанизані на шнуроподібні сте
бельця. Скупчення таких міхурців нагадує гроно винограду. Захворювання
виникає рідко, частіше при повторній вагітності, а також у вагітних віком
понад 35 років. Етіологію міхурового заносу не з’ясовано.
Припускають, що його спричинюють нейроендокринні розлади. Прояв
ляється хвороба глибокими деструктивними змінами в хоріоні, порушуєть
ся функція живлення плода, унаслідок чого плід гине. Найчастіше загиблий
плід аутолізується і розсмоктується. Змінені ворсинки хоріона розростаються,
проростають м’язи матки і можуть навіть прорости очеревину, унаслідок чого
виникає масивна кровотеча в черевну порожнину.
Клінічна картина:
з’являються кровотечі, частіше в першій половині ва
гітності, які періодично то посилюються, то зменшуються; швидке збільшен
ня матки: вона більша, ніж повинна бути у передбачуваному терміні вагітнос
ті; консистенція матки тістоподібна, м’яка, під час промацування визначається
флюктуація, що нагадує переливання рідини (вся матка заповнена міхурцями з
рідиною). Переродження буває повним і частковим; кров, яка виділяється, не
згортається, вона рідка і має темний колір; при великій матці, що відповідає іно
ді терміну 6—7 міс. вагітності, не визначаються окремі частини плода і не про-
слуховується його серцебиття: часто розвивається гестоз вагітних, можлива різка
інтоксикація: з’являються блювання, набряки, у сечі — білок; іноді виникають
напади еклампсії в терміні вагітності 16—17 тиж., що має діагностичне значення.
При інвазивній (деструктивній) формі міхурового заносу проростає стін
ка матки, руйнуються судини і виникає масивна кровотеча в черевну порож
нину, а перед цим з’являється біль у животі, болючість при пальпації ділянки
матки, загрозливої щодо перфорації. Іноді відзначають асцит.
Діагностика:
1) за даними анамнезу і клінічною картиною (повторні рідкі темного
кольору кров’янисті виділення). Жінка вважає себе вагітною;
2) при об’єктивному обстеженні: невідповідність розмірів матки терміну
вагітності; у більших термінах не промацуються частини плода і не вислухо
154