Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
ки, особливо за наявності у неї ознак станів, які можуть виступати причи
ною переривання вагітності (ознаки інфекційних захворювань, ендокринних
порушень, структурних порушень матки). У разі виявлення певної патології
жінка має бути поінформована про необхідність лікування та заклади, де вона
може отримати це лікування. Обов’язковими є профілактика інфекційно-
запальних захворювань, санація вогнищ хронічного запалення, нормалізація
біоценозу піхви, діагностика та лікування TORCH-інфекції.
Після перенесеного аборту обов’язково призначають психологічну реабі
літацію. За потреби проводять медико-генетичне консультування. У плані по
дальшого ведення передбачено неспецифічну прегравідарну підготовку (анти
стресова терапія, нормалізація раціону, режиму праці та відпочинку, відмова
від шкідливих звичок).
Звичний аборт
Звичний аборт визначається як наслідок двох або більше вагітностей по
спіль, що закінчилися викиднем. Якщо серії цих епізодів передувала нор
мальна успішна вагітність, то такий стан визначається як вторинний звичний
аборт, якщо ні, використовують термін «первинний звичний аборт».
Обстеження жінок зі звичним невиношуванням вагітності.
Обстеження жі
нок для визначення причин звичного невиношування починають після перери
вання вагітності або під час наступної вагітності, якщо жінка звернулася після її
настання. Обстеження має бути спрямоване на виявлення можливих причин не
виношування для виключення розладів у будь-якій системі або органі (табл. 7.1).
Дослідження каріотипу
подружньої пари. Приблизно в 2—5 % випадків
звичного невиношування один з батьків (або рідше обоє) є носієм збалансо
ваної хромосомної аномалії. Виявлення порушення в будь-кого з батьків є по
казанням до консультації клінічного генетика для встановлення вірогідності
народження дітей без застосування допоміжних репродуктивних технологій, а
також для визначення показань до проведення цитогенетичного дослідження
плодового яйця (плода) у якомога ранішому терміні вагітності (С).
Ультразвукове дослідження
репродуктивних органів проводять для вияв
лення вроджених або набутих порушень, які можуть перешкоджати розвитку
вагітності. Двовимірного УЗД з або без гістеросальпінгографії, виконаного
кваліфікованим спеціалістом, достатньо для виявлення порушень анатомічної
будови репродуктивних органів.
Не доведено необхідність рутинного здійснення гістеросальпінгографії
для діагностики порушень анатомічної будови репродуктивних органів.
Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
Ан-
тифосфоліпідний синдром
є причиною звичного невиношування вагітності в
близько 20 % випадків. У жінок зі звичним невиношуванням вагітності та ан-
тифосфоліпідним синдромом комбінована терапія (аспірин + гепарин) досто
вірно знижує частоту мимовільного аборту на 54 % (А). Виявлення вовчаково-
го антикоагулянта й антифосфоліпідних антитіл здійснюють з використанням
стандартних тестів. Позитивний результат тесту для одних і тих самих антитіл
(IgM та IgG) двічі з інтервалом 4—6 тиж. на рівні середніх або високих титрів
є підставою до встановлення діагнозу та проведення лікування. Застосування
-
166
-