Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Протипоказання до індукції пологів такі самі, як і за термінових пологів.
Індукцію пологів здійснюють лише за наявності поінформованої згоди жінки.
Методи індукції пологів:
пальцеве відшарування нижнього полюса плодо
вого міхура; амніотомія; краплинне внутрішньовенне введення розчину окси-
тоцину.
Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з
наступним краплинним внутрішньовенним уведенням розчину окситоцину.
Рекомендації щодо проведення індукції пологів: починати слід з 6-ї до
8-ї години; амніотомія; оцінка якості і кількості навколоплідних вод; ведення
партограми для виконання амніотомії; вичікувальна тактика близько 2—3 год,
вільна поведінка пацієнтки, психопрофілактика; за відсутності пологової ді
яльності після 2—3 год безводного періоду — окситоцин внутрішньовенно
краплинно за схемою.
Схема введення окситоцину.
З метою внутрішньовенної інфузії 1 мл окси
тоцину (5 ОД) розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Обов’язково проводять катетеризацію ліктьової вени для забезпечення ак
тивної поведінки роділлі. Починають уведення зі швидкістю 6—8 крапель/хв
(0,5—1,0 мОД/хв). При досягненні ефекту через 30 хв швидкість уведення за
лишається попередньою. За відсутності ефекту швидкість уведення збільшу
ють кожні 30 хв на 6 крапель (0,5 мОД/хв). Максимальна швидкість уведення
не має перевищувати 40 крапель/хв.
Критерієм досягнення регулярної адекватної пологової діяльності без гі-
перстимуляції матки вважається наявність 4—5 маткових скорочень за 10 хв
при тривалості скорочень 40—50 с. Пологостимуляцію здійснюють зі спосте
реженням за станом плода. За відсутності ефекту протягом 6 год слід пере
оцінити план ведення та завершити пологи операцією кесаревого розтину.
Застосування окситоцину пов’язане з можливим дистрес-синдромом
плода та підвищенням базального тонусу матки.
Ефективність застосовуваної дози окситоцину залежить від конкретної
акушерської ситуації
Загальні зауваження:
спостереження за жінкою, якій проводять індукцію,
має бути безперервним; динамічне спостереження за перебігом пологів, станом
матері та плода здійснюють з веденням партограми; знеболювання пологів ви
конують за показаннями та за наявності поінформованої згоди жінки; нарко
тичні анальгетики не використовують; бажана підтримка з боку членів родини.
Недоцільно використовувати внутрішньовенні форми простагландинів
для індукції пологів.
Ведення III періоду пологів.
З метою профілактики кровотечі пропонують
активне ведення третього періоду пологів згідно з Протоколом нормальних
пологів (Наказ МОЗ України № 620). Ранній післяпологовий період потребує
ретельного спостереження за станом породіллі та новонародженого.
Міхур з льодом на низ живота у ранній післяпологовий період не застосовують.
При встановленому діагнозі вагітності в терміні 42 тиж. та більше за не
ефективності попередніх заходів щодо підготовки шийки матки до розро
дження та в разі незадовільного стану плода показане оперативне розроджен
ня шляхом операції кесаревого розтину.