ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Простагландин F
2а
в активній фазі пологів.
Для внутрішньовенної інфузії
5 мг простагландину F
2a
розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину натрію
хлориду і вводять краплинно зі швидкістю 6—8 крапель/хв. Початкова швид
кість інфузії, яку підтримують не менше ніж 30 хв, становить 5—8 крапель/хв.
При досягненні ефекту швидкість уведення залишається без змін. За відсут
ності ефекту швидкість уведення збільшують щогодини до отримання ефекту,
але не більше ніж до 25—30 крапель/хв.
Ускладнення.
Передозування призводить до гіпертонусу матки, скорочен
ня набувають характеру судом, погіршується матково-плацентарний крово
обіг, розвивається гіпоксія плода; зростають загроза відшарування плаценти,
ризик пологової травми та необхідність хірургічного втручання за невідклад
ними показаннями.
НАДМІРНО СИЛЬНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Надмірно сильна пологова діяльність розвивається раптово. Сильні пере
йми відбуваються через короткий проміжок часу, частота скорочень матки
перевищує 5 протягом 10 хв, що сприяє швидкому та повному розкриттю
маткового вічка.
Швидкими вважають пологи, що тривають до 6 год при першій вагітнос
ті і до 4 год при повторній, стрімкими — відповідно до 4 та до 2 год. Вони
призводять до виникнення травм у матері та плода (глибокі розриви шийки
матки, піхви, промежини, передчасне відшарування нормально розташованої
плаценти, гіпотонічна кровотеча, розрив пупкового канатика, крововилив у
головний мозок, кефалогематоми).
Лікування
полягає в немедикаментозному коригуванні сили і частоти пе
реймів. Роділля повинна лежати на боці, протилежному позиції плода.
При розкритті шийки матки до 6 см та за відсутності протипоказань
для зменшення інтенсивності пологової діяльності застосовують ТОКОЛІЗ Р
2
-
адреноміметиками, які покращують матково-плацентарний кровотік і стан
плода.
Для
проведення токолізу
гексопреналін 25 мкг (5 мл) розводять у 500 мл
ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять внутрішньовенно краплинно
повільно, починаючи з 8 крапель/хв, доводячи до 10—15 крапель/хв, не пере
вищувати частоту введення 15—20 крапель/хв, під спостереженням за актив
ністю переймів.
ДИСКООРДИНОВАНА ПОЛОГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Дискоординована пологова діяльність — порушення координації скоро
чень різних відділів матки. Клінічна картина характеризується гіпертонусом
нижнього сегмента, нерегулярними, сильними, різко болючими переймами і
нагадує таку при загрозі розриву матки.
Клінічні ознаки дискоординованої пологової діяльності: біль; порушення
ритму переймів; набряк та відсутність динаміки розкриття шийки матки; упо
вільнення або відсутність просування голівки; відсутність синхронної хвилі
- 192 -