Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Мал. 10.10.
Перший мо
мент — максимальне розги
нання голівки
Мал. 10.12.
Другий момент — внутрішній
поворот голівки, який закінчується на та
зовому дні
лицьовому передлежанні, за даними І.Ф. Жор-
даніа, становлять 0,23 % випадків від загальної
кількості пологів.
Розпізнавання лицьового передлежання
можливе при зовнішньому і внутрішньому
акушерському обстеженні.
Через максимальне розгинання голівка
закидається назад, між потилицею і спинкою
утворюється заглибина; спинка плода вигина
ється наперед і тому віддаляється від стінки
матки, а грудна клітка, навпаки, наближається
до неї.
Таким чином, при лицьовому передле
жанні зовнішнім акушерським обстеженням
можна виявити характерні дані: заглибину між
спинкою і закинутою голівкою; найчіткіше
серцебиття плода прослуховується не з боку
спинки, а з боку грудної клітки (де
промацуються дрібні частини).
При піхвовому обстеженні про
мацуються: лоб (з лобовим швом),
надбрівні дуги, ніс, рот і підборіддя
плода.
Біомеханізм пологів
Перший момент — максималь
не розгинання голівки
(мал. 10.10).
Спочатку голівка притискається до
входу в таз або в нього вставляється
лицьова лінія, що йде від лобового
шва по спинці носа до підборіддя, і
розміщується в поперечному або в
трохи косому розмірі таза.
Підборіддя стає найнижче роз
міщеним пунктом — провідною
точкою. Повертається підборіддя
допереду — до лобкового симфізу
(мал. 10.11).
Другий момент
—
внутрішній
поворот голівки
(мал. 10.12). Вну
трішній поворот голівки відбуваєть
ся на тазовому дні. Лицьова лінія
спочатку переходить у косий, а по
тім у прямий розмір виходу з таза.
Третій момент
—
згинання
голівки
(мал. 10.13). При силь
них потугах із соромітної щілини