Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
3) зовнішнє акушерське обстеження:
• гіпертонус матки;
• матка збільшена в розмірах, може бути деформована, з локальним ви
пинанням;
• болючість при пальпації в місці відшарування плаценти;
• ускладнення або неможливість пальпації та аускультації серцебиття
плода;
• дистрес-синдром плода або його загибель;
4) внутрішнє акушерське обстеження:
• напруженість плодового міхура;
• забарвлення навколоплідних вод кров’ю;
• кровотеча різної інтенсивності з матки;
5) УЗ-діагностика з вимірюванням площі відшарування;
6) діагностика стану плода (аускультація, УЗД, ФКГ);
7) лабораторні дослідження (еритроцити, тромбоцити, гемоглобін, гема-
токритне число, коагулограма, час згортання за Лі—Вайтом).
За відсутності зовнішньої кровотечі діагноз передчасного відшарування
базується на підвищеному тонусі матки, локальній болючості, погіршенні
стану плода.
Акушерська тактика під час вагітності та на початку І періоду пологів:
1) у разі прогресуючого передчасного відшарування плаценти під час ва
гітності або в І період пологів, появи симптомів геморагічного шоку, ДВЗ-
синдрому, ознак дистрес-синдрому плода, незалежно від терміну вагітнос
ті, — термінове розродження шляхом кесаревого розтину. За наявності ознак
матки Кувелера — екстирпація матки без придатків. Необгрунтовано запіз-
ніле розродження призводить до загибелі плода, розвитку матки Кувелера,
масивної крововтрати, геморагічного шоку та ДВЗ-синдрому, втрати репро
дуктивної функції жінки;
2) поповнення крововтрати, лікування геморагічного шоку та ДВЗ-
синдрому;
3) у разі непрогресуючого відшарування плаценти можливе динамічне
спостереження при недоношеній вагітності до 34 тиж. (проведення терапії
для дозрівання легень плода) у закладах із цілодобовим чергуванням квалі
фікованих лікарів акушерів-гінекологів, анестезіологів, неонатологів. Прово
дять моніторинг стану вагітної та плода, КТГ, УЗД у динаміці.
Особливості виконання кесаревого розтину:
• операції передує амніотомія (за наявності умов);
• обов’язкова ревізія стінок матки (особливо зовнішньої поверхні) з ме
тою виключити матково-плацентарну апоплексію;
• у разі діагностування матки Кувелера — екстирпація матки без придат
ків; за необхідності — перев’язка клубових артерій;
• при невеликій площі апоплексії (2—3 вогнища діаметром 1—2 см або
одне до 3 см) та здатності матки до скорочення, за відсутності кровотечі та
ознак ДВЗ-синдрому, за необхідності зберегти дітородну функцію (перші по
логи, мертвий плід) консиліумом вирішується питання про збереження матки.
Хірурги спостерігають деякий час (10—20 хв) при відкритій черевній порожни
218