Упрощенная HTML-версия
КРОВОТЕЧІ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І В ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД
ні за станом матки та за відсутності кровотечі дренують черевну порожнину для
контролю гемостазу. Така тактика як виняток допускається лише в закладах із
цілодобовим чергуванням лікарів акушерів-гінекологів, анестезіологів;
• у ранній післяопераційний період — ретельне спостереження за станом
породіллі.
Тактика при відшаруванні плаценти на тлі повного розкриття шийки матки:
•
негайна амніотомія, якщо навколоплідний міхур цілий;
• при головному передлежанні плода — накладання акушерських щипців;
• при тазовому передлежанні — екстракція плода за тазовий кінець;
• при поперечному положенні другого з двійні плода та за наявності
умов — акушерський поворот з екстракцією плода за ніжку;
• ручне відділення плаценти та видалення посліду;
• скоротливі засоби (внутрішньовенно 10 ОД окситоцину, за відсутності
ефекту — 800 мкг мізопростолу ректально);
• ретельне динамічне спостереження в післяпологовий період;
• поповнення крововтрати, лікування геморагічного шоку та ДВЗ-
синдрому.
ЕМБОЛІЯ НАВКОПЛІДНИМИ ВОДАМИ
Емболія навкоплідними водами — критичний стан, який виникає в разі
проникнення елементів навколоплідних вод у кровоток матері та супрово
джується розвитком гострої серцево-легеневої недостатності або зупиненням
кровообігу.
Етіологія.
Таке ускладнення можливе при підвищенні тиску в амніоні
до рівня тиску, що у кровоносних судинах матки, або зяянні венозних судин
матки.
Причини, які підвищують внутрішньоматковий тиск
:
надмірна пологова
діяльність; стрімкі пологи; застосування окситоцину у високих дозах; багато
воддя; великий плід; багатоплідна вагітність; тазове передлежання; дистоція
шийки матки; переношена вагітність; запізнілий розрив плодового міхура;
грубі маніпуляції під час розродження (прийом Крістеллера та ін.)
Причини, які зумовлюють зяяння маткових судин:
гіповолемія будь-якого
походження; передчасне відшарування плаценти; передлежання плаценти;
ручне відділення та видалення посліду з порожнини матки; кесарів розтин;
гіпотонія матки.
Клінічна картина
залежить від об’єму та складу вод, що потрапили до
кровоносних судин, і стану жінки.
Клінічні ознаки: почуття страху; занепокоєння, збудження; озноб та гі
пертермія; кашель; раптова блідість або ціаноз; різкий біль у грудях; задишка,
шумне дихання; зниження AT; тахікардія; коагулопатична кровотеча із по
логових шляхів або інших травмованих місць; кома; судоми; смерть унаслідок
фібриляції шлуночків упродовж декількох хвилин.
Діагностика
емболії навколоплідними водами ґрунтується на оцінці клі
нічної симптоматики, результатах лабораторних та додаткових методів до
слідження.
219