Упрощенная HTML-версия
КРОВОТЕЧІ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І В ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД
ПТЧ
(норма 11—12 с) визначає активність або дефіцит факторів про-
тромбінового комплексу (V, VII, X, II) зовнішнього механізму коагуляції.
Подовження ПТЧ при нормальному ТЧ вказує на пригнічення зовнішнього
механізму згортання крові, тобто на дефіцит V і II факторів.
Вміст фібриногену
в плазмі (норма 2,0—4,5 г/л): зниження фібриногену
спостерігається в разі прогресування ДВЗ-синдрому, лікування фібринолі-
тичними препаратами або при вродженій гіпо- і дисфібриногенемії.
ПДФ
(норма до 20 нг/л): підвищення їх вмісту свідчить про прогресуван
ня внутрішньосудинного згортання і активацію фібринолізу.
Кількість тромбоцитів
(норма 150,0— 300,0 • 10
9
/л). Зменшення їх вмісту
свідчить про виснаження тромбоцитарної ланки гемостазу і розвиток коагу-
лопатії споживання.
Профілактика ДВЗ-синдрому:
адекватне, своєчасне лікування та профі
лактика станів, які спричинюють розвиток ДВЗ-синдрому; своєчасна оцінка
крововтрати, адекватне поповнення ОЦК кристалоїд ними і колоїдними роз
чинами. З колоїдних розчинів перевагу віддають препаратам желатини, за їх
відсутності — похідним гідроксиетилкрохмалю. Не застосовують реополіглю-
кін та 5 % розчин альбуміну.
Системно не використовують препарати, які підвищують коагуляційний
потенціал крові (етамзилат, епсилон-амінокапронова кислота та ін.).
Без суворих показань не застосовують препарати, які спричинюють тром
боцитопенію або порушують функцію тромбоцитів (гепарин, реополіглюкін,
дипіридамол, напівсинтетичні пеніциліни).
За показаннями хірургічне втручання виконують своєчасно і в повному
обсязі (екстирпація матки) та в максимально короткий термін. При триванні
кровотечі перев’язують внутрішню клубову артерію.
Лікування:
1) лікування основного захворювання, що спричинило розвиток ДВЗ-
синдрому (хірургічне втручання, медикаментозна та інфузійна терапія);
2) внутрішньовенне струминне введення 700—1000 мл підігрітої до
37 °С свіжозамороженої плазми, яка містить антитромбін III. Якщо кро
вотеча не спиняється, необхідно додатково ввести 1000 мл свіжозаморо
женої плазми. У 2-у—3-ю добу свіжозаморожену плазму використовують
у дозі 400—600 мл на добу. За можливості вводять антитромбін III у дозі
100 ОД/кг кожні 3 год;
3) враховуючи швидкість переходу стадії гіперкоагуляції у стадію гіпо-
коагуляції, за відсутності можливості (переважно в ургентній ситуації) здій
снити чітку лабораторну діагностику стадії ДВЗ-синдрому від рутинного за
стосування гепарину слід відмовитися;
4) у II стадії показане введення інгібіторів протеолізу. Контрикал (або інші
препарати в еквівалентних дозах) вводять залежно від стадії ДВЗ-синдрому
(табл. 11.3) шляхом краплинної внутрішньовенної інфузії за 1—2 год;
5) поповнення факторів згортання крові шляхом уведення кріопреципі-
тату плазми (200 ОД — II стадія, 400 ОД — III стадія, 600 ОД — IV стадія).
За можливості рекомендують внутрішньовенне введення чоловічого рекомбі-
нантного Vila фактора (новосевен) 60—90 мкг/кг (1—2 дози);