Стр. 231 - Назарова Пат Акуш 2012

Упрощенная HTML-версия

КРОВОТЕЧІ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І В ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД
Кровотечі в післяпологовий період
За класичним визначенням, ранньою (первинною) післяпологовою кро­
вотечею є крововтрата в перші 24 год після пологів. Кровотеча, що виникає
через 24 год і впродовж наступних 6 тиж., є пізньою (вторинною). Пізня
післяпологова кровотеча найчастіше виникає на 7—12-й день після пологів.
Рання післяпологова кровотеча.
Класифікація:
• гіпотонія та атонія (у 90 % випадків) матки;
• затримка частин плаценти або оболонок;
• травми пологових шляхів (див. Материнський травматизм);
• коагулопатична кровотеча (див. ДВЗ-синдром);
• розриви матки;
• емболія навколоплідними водами.
Гіпотонічні та атонічні кровотечі.
Маткові кровотечі в перші години після­
пологового періоду (ранні післяпологові кровотечі) найчастіше пов’язані з
порушенням скоротливої діяльності матки (гіпо- й атонічний стан). Частота
гіпотонічних кровотеч становить 3—4 % від загальної кількості пологів, а у
структурі всіх кровотеч у післяпологовий період — 90 % випадків.
Терміном «атонія» визначають стан матки, при якому міометрій повніс­
тю втрачає властивість скорочуватися. Гіпотонія матки характеризується зни­
женням тонусу і недостатньою здатністю матки до скорочення.
Причини гіпотонії й атонії матки:
• анатомічна та функціональна недостатність міометрія (пізній гестоз,
ендокринопатії, соматичні захворювання, вади розвитку, пухлини матки, ру­
бець на матці, великий плід, багатоводдя, багатопліддя);
• перезбудження з подальшим виснаженням функції міометрія (тривалі за­
тяжні пологи, оперативне закінчення пологів, застосування ліків, що знижують
тонус міометрія (спазмолітики, токолітики), гіпоксія під час пологів тощо);
• порушення скоротливої функції міометрія внаслідок порушення біохі­
мічних процесів, кореляції нейрогуморальних факторів (естрогени, ацетилхо­
лін, окситоцин, холінестераза, прогестерон, простагландини);
• порушення процесу прикріплення, відшарування та виділення плацен­
ти і посліду;
• ідіопатичні (невстановлені), ятрогенні.
Клінічна картина.
Виділяють два клінічні варіанти кровотеч.
Перший варіант.
Відразу після народження посліду матка втрачає здат­
ність скорочуватися; вона атонічна, не реагує на механічні, температурні і
медикаментозні подразники, кровотеча з перших хвилин має характер про-
фузної, швидко призводить до розвитку шокового стану.
Другий варіант.
Матка періодично розслаблюється; під дією засобів, що
стимулюють м’язи, її тонус і скоротлива здатність тимчасово відновлюються;
потім матка знову стає в’ялою; кровотеча хвилеподібна; періоди посилення
чергуються з майже повного зупинкою; кров втрачається порціями по 100—
200 мл. Організм породіллі компенсує таку крововтрату, якщо акушерська до­
помога надається вчасно і в достатньому обсязі. Якщо акушерська допомога за-