ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
умови крововтрати не більше ніж 30 % ОЦК як протишокову терапію вико
ристовують кристалоїди (ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера
або Рінгера—Локка) внутрішньовенно в об’ємі у 4—5 разів більшому, ніж
об’єм крововтрати.
Не здійснюють гемотрансфузію, якщо крововтрата
—
до 1500 мл.
Вико
нують при крововтраті понад 1500 мл або за наявності попередньої анемії.
Показання до гемотрансфузії визначають індивідуально в кожному окремому
випадку, але орієнтуються на показники вмісту гемоглобіну та гематокритно-
го числа (НЬ < 70 г/л; Ht < 0,22 г/л).
Якщо жінка перебуває у шоковому стані, не слід призначати рідину перо-
рально.
2. Спиняють кровотечу консервативними або хірургічними методами за
лежно від причини розвитку кровотечі.
3. Зігрівають жінку, але не перегрівають її, оскільки при цьому поліп
шується периферійна мікроциркуляція, а це може спричинити зменшення
кровопостачання у життєво важливих органах. Враховуючи великий об’єм
розчинів, які вводять, їх також підігрівають до температури 36 °С.
4. Катетеризують сечовий міхур.
5. Продовжують інгаляцію 100 % кисню зі швидкістю 6—8 л/хв, за необ
хідності —
швл.
Показання до ШВЛ:
• гіпоксемія (Ра0
2
< 60 мм рт. ст. при Fi0
2
> 0,5);
• частота дихання понад 40 за 1 хв;
• низьке інспіраторне зусилля (пацієнтка не здатна створити негатив
ний тиск у дихальних шляхах понад 15 см вод. ст. при максимальному
зусиллі);
• крововтрата 3 % від маси тіла або більше ніж 35 мл/кг.
Використовують ендотрахеальні трубки з манжетами великого об’єму та
низького тиску.
ШВЛ за умови декомпенсованого шоку проводять під контролем газо
вого складу крові.
Якщо зберігається низький Ра0
2
(< 75 мм рт. ст.), підвищують Fi0
2
мак
симум до 0,6 (вищий Fi0
2
при використанні впродовж більше ніж 48 год
може спричинити розвиток синдрому гострого ушкодження легень).
Якщо податливість легень збережена, підвищують позитивний тиск на
прикінці видиху (ПТКВ).
Використовують високочастотну ШВЛ. Оцінюють адекватність серцевого
викиду та рівень гемоглобіну. За необхідності коригують алкалоз та гіпофос-
фатемію, що усуває зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну.
Критерії припинення ШВЛ:
• стабілізація клінічного стану хворої;
• частота дихання до 30 за 1 хв;
• інспіраторне зусилля до 15 см вод. ст.;
• Ра0
2
/ Fi0
2
> 80 мм рт. ст. / 0,4 при ПТКВ 7 см вод. ст.;
• можливість пацієнтки самостійно подвоїти об’єм видихуваного повітря
за 1 хв.