Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
РОЗРИВИ ШИЙКИ МАТКИ
Класифікація:
• І ступінь — розрив шийки матки з одного або з обох боків завдовжки
не більше ніж 2 см (мал. 12.5);
• II ступінь — розрив завдовжки понад 2 см, який не доходить до скле
піння піхви;
• III ступінь — розрив шийки матки доходить до склепіння піхви і може
переходити на матку з утворенням гематоми.
Діагностичні критерії:
постійна
кровотеча зі статевих органів (стру
минна); діагноз уточнюють при огляді
шийки матки за допомогою дзеркал —
визначають дефект, розрив тканин
шийки матки.
Лікування.
Розрив шийки матки
ушивають вузлуватими кетгутовими
швами із синтетичного матеріалу, що
розсмоктується. Перший шов наклада
ють вище кута рани на 0,5—1 см, на
ступні шви один від одного накладають
через 0,7—1 см; краї рани з’єднують,
але не сильно стягують, щоб уникнути
порушення кровообігу; грубо не про
шивають ендометрій, щоб запобігти ен-
дометріозу, і формують зовнішнє вічко
(профілактика ектропіону, який може ерозуватися, що є передраковим станом).
У післяпологовий період проводять санацію піхви антисептиками. На
6—7-й день після накладення швів необхідно обережно оглянути шийку мат
ки за допомогою дзеркал.
Профілактика
розриву шийки матки полягає в раціональному веденні
пологів (правильне визначення методу розродження, вчасне застосування за
собів для знеболювання пологів).
РОЗРИВ МАТКИ
Розривом матки
(ruptura uteri)
називають травматичне порушення цілості
органа під час вагітності або пологів.
Розрив матки — надзвичайно тяжка акушерська патологія, що супро
воджується інвалідизацією і високою материнською, перинатальною смерт
ністю: материнська летальність при розриві матки сягає 12—18 %, загибель
плода — 35—40 %.
Етіологія і патогенез.
Проблемі вивчення етіології і патогенезу розривів
матки присвячено численні праці видатних вітчизняних та іноземних учених
різних часів. На сьогодні визнано механічну і гістопатичну теорії розривів
матки. Згідно з
механічною теорією Бандля
(1875), розрив матки спричиню
- 248 -