Стр. 264 - Назарова Пат Акуш 2012

Упрощенная HTML-версия

— тазовий тромбофлебіт у післяпологовий період.
Поняття і терміни післяпологової інфекції.
Внутрішньолікарняна інфекція
(госпітальна) — будь-яке клінічно виражене інфекційне захворювання, яке
виникло в пацієнтки протягом перебування в акушерському стаціонарі або
протягом 7 діб після виписування з нього, а також у медичного персоналу,
яке розвинулося внаслідок його роботи в акушерському стаціонарі.
Більшість бактеріальних внутрішньолікарняних інфекцій виникає через
48 год після госпіталізації (народження дитини). Проте кожен випадок ін­
фекції слід оцінювати індивідуально залежно від інкубаційного періоду та
нозологічної форми інфекції.
Інфекція не вважається внутрішньолікарняною за умови:
• наявності у пацієнтки інфекції в інкубаційний період до поступлення
в стаціонар;
• ускладнення або розвиток інфекції, яка відзначалась у пацієнтки на
момент госпіталізації.
Інфекція вважається внутрішньолікарняною за умови:
• набуття її в лікарняному закладі;
• інтранатального інфікування.
Профілі антибіотикорезистентності
— це поєднання детермінант резис­
тентності кожного виділеного штаму мікроорганізму. Профілі антибіотико­
резистентності характеризують біологічні особливості мікробної екосистеми,
що сформувалась у стаціонарі. Постійне спостерігання за появою та цир­
куляцією в окремому стаціонарі штамів умовно-патогенних мікроорганізмів
(УПМ) з однаковими профілями антибіотикорезистентності має важливе зна­
чення для виявлення госпітальних штамів УПМ і вивчення епідеміології гос­
пітальних інфекцій.
Госпітальні штами мікроорганізмів мають множинну стійкість принаймі
до п’яти антибіотиків:
• штами стафілококів — до метициліну (оксациліну) та/або ванкоміцину;
• штами ентерококів — до ванкоміцину;
• ентеробактерії — до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіоти­
ків III—IV поколінь;
• неферментувальні бактерії — до цефалоспоринових антибіотиків III—
IV поколінь.
Етіологія.
Основними збудниками акушерських септичних ускладнень
є асоціації грампозитивних і грамнегативних анаеробних й аеробних мі­
кробів, при цьому переважає умовно-патогенна мікрофлора. В останнє де­
сятиліття також певну роль у цих асоціаціях почали відігравати інфекції,
що передаються статевим шляхом, нового покоління — хламідії, мікоплаз-
ми, віруси та ін.
Стан нормальної мікрофлори жіночих статевих органів має велике зна­
чення в розвитку гнійно-септичної патології. Встановлено високу кореляцію
між бактеріальним вагінозом (піхвовим дисбактеріозом) у вагітних й інфі­
куванням навколоплідних вод, ускладненнями вагітності (хоріоамніонітом,
передчасними пологами, передчасним розривом плодових оболонок, після­
пологовим ендометритом, фетальними запальними ускладненнями).
-
262
-