Упрощенная HTML-версия
— тазовий тромбофлебіт у післяпологовий період.
Поняття і терміни післяпологової інфекції.
Внутрішньолікарняна інфекція
(госпітальна) — будь-яке клінічно виражене інфекційне захворювання, яке
виникло в пацієнтки протягом перебування в акушерському стаціонарі або
протягом 7 діб після виписування з нього, а також у медичного персоналу,
яке розвинулося внаслідок його роботи в акушерському стаціонарі.
Більшість бактеріальних внутрішньолікарняних інфекцій виникає через
48 год після госпіталізації (народження дитини). Проте кожен випадок ін
фекції слід оцінювати індивідуально залежно від інкубаційного періоду та
нозологічної форми інфекції.
Інфекція не вважається внутрішньолікарняною за умови:
• наявності у пацієнтки інфекції в інкубаційний період до поступлення
в стаціонар;
• ускладнення або розвиток інфекції, яка відзначалась у пацієнтки на
момент госпіталізації.
Інфекція вважається внутрішньолікарняною за умови:
• набуття її в лікарняному закладі;
• інтранатального інфікування.
Профілі антибіотикорезистентності
— це поєднання детермінант резис
тентності кожного виділеного штаму мікроорганізму. Профілі антибіотико
резистентності характеризують біологічні особливості мікробної екосистеми,
що сформувалась у стаціонарі. Постійне спостерігання за появою та цир
куляцією в окремому стаціонарі штамів умовно-патогенних мікроорганізмів
(УПМ) з однаковими профілями антибіотикорезистентності має важливе зна
чення для виявлення госпітальних штамів УПМ і вивчення епідеміології гос
пітальних інфекцій.
Госпітальні штами мікроорганізмів мають множинну стійкість принаймі
до п’яти антибіотиків:
• штами стафілококів — до метициліну (оксациліну) та/або ванкоміцину;
• штами ентерококів — до ванкоміцину;
• ентеробактерії — до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіоти
ків III—IV поколінь;
• неферментувальні бактерії — до цефалоспоринових антибіотиків III—
IV поколінь.
Етіологія.
Основними збудниками акушерських септичних ускладнень
є асоціації грампозитивних і грамнегативних анаеробних й аеробних мі
кробів, при цьому переважає умовно-патогенна мікрофлора. В останнє де
сятиліття також певну роль у цих асоціаціях почали відігравати інфекції,
що передаються статевим шляхом, нового покоління — хламідії, мікоплаз-
ми, віруси та ін.
Стан нормальної мікрофлори жіночих статевих органів має велике зна
чення в розвитку гнійно-септичної патології. Встановлено високу кореляцію
між бактеріальним вагінозом (піхвовим дисбактеріозом) у вагітних й інфі
куванням навколоплідних вод, ускладненнями вагітності (хоріоамніонітом,
передчасними пологами, передчасним розривом плодових оболонок, після
пологовим ендометритом, фетальними запальними ускладненнями).
-
262
-