Упрощенная HTML-версия
ПІСЛЯПОЛОГОВІ СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Таким чином, будь-яка умовно обмежена, локалізована захисною відпо
віддю післяпологова інфекція може стати джерелом розвитку сепсису.
Клінічна картина.
Характерні загальні клінічні прояви запальної реакції:
• місцева запальна реакція: біль, гіперемія, набряк, місцеве підвищення
температури, порушення функції ураженого органа;
• загальна реакція організму: гіпертермія (гарячка). Ознаки інтоксикації
(загальна слабість, тахікардія, зниження AT, тахіпное) свідчать про розвиток
ССЗВ.
При
діагностиці
враховують дані:
• клінічні: огляд ушкодженої поверхні, оцінка клінічних ознак, скарг, да
них анамнезу;
• лабораторні: загальний аналіз крові (лейкограма), загальний аналіз сечі,
бактеріологічне дослідження ексудату, імунограма;
• інструментальні: УЗД.
Інфікована післяпологова рана
Клінічна картина.
Клінічні ознаки розвитку інфекції в ранах, які гояться
первинним натягом:
а) скарги:
• на інтенсивний, нерідко пульсівний біль у ділянці рани;
• на підвищення температури тіла (субфебрильна або до 38—39 °С);
б) місцеві зміни:
• гіперемія навколо рани без позитивної динаміки;
• поява набряку тканини, що поступово збільшується;
• при пальпації визначається інфільтрація тканини, що часто збільшуєть
ся, можливе виникнення глибоко розташованих інфільтратів (некротизуючий
фасцит, що може поширюватися на сідниці, передню черевну стінку живо
та — часто фатальне ускладнення);
• серозний ексудат швидко переходить у гній.
Клінічні ознаки розвитку інфекції в ранах, які гояться вторинним на
тягом:
• прогресуючий набряк й інфільтрація тканини навколо рани;
• поява щільних болючих інфільтратів без чітких контурів;
• ознаки лімфангоїту й лімфаденіту;
• ранова поверхня покривається суцільним фібриново-гнійним нальотом;
• уповільнення або припинення епітелізації;
• грануляції стають бліді або синюшні, їх кровоточивість різко змен
шується;
• збільшується кількість ексудату, його характер залежить від збудника:
— стафілокок спричинює появу густого гною жовтуватого кольору, а де
які штами — розвиток гнильної місцевої інфекції з утворенням вогнищ не
крозу тканини й грязно-сірого гною з різким запахом;
— для стрептокока характерна поява рідкого гною жовтувато-зеленого
кольору, сукровиці;
— колібацилярна й ентерококова інфекції спричинюють появу гною ко
ричневого кольору з характерним запахом;
- 265 -