Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
—
синьогнійна паличка (
Pseudomonas aeruginosa
) призводить до появи зе
леного гною зі специфічним запахом.
Вид збудника також визначає клінічний перебіг ранової інфекції:
• для стафілококової інфекції характерний блискавичний розвиток міс
цевого процесу з вираженими проявами гнійно-резорбтивної гарячки;
• стрептококова інфекція має тенденцію до дифузного поширення у ви
гляді флегмони зі слабко вираженими місцевими ознаками;
• для синьогнійної палички характерний млявий затяжний перебіг міс
цевого процесу після гострого початку, з вираженими проявами загальної
інтоксикації.
Діагностика.
Бактеріологічне дослідження ексудату проводять з метою
визначити збудника і його чутливість до антибіотиків. Узяття матеріалу слід
виконувати до початку антибіотикотерапії. Матеріалом для дослідження мо
жуть бути ексудат, шматочки тканини, змиви з рани. Матеріал збирають сте
рильними інструментами й поміщають у стерильні пробірки або флакони зі
стандартним середовищем. Посів матеріалу має бути виконаний протягом
2 год після його взяття. Одночасно з узяттям матеріалу для бактеріологічного
дослідження обов’язково слід зробити не менше двох мазків, пофарбованих
за Грамом, з метою орієнтовної експрес-діагностики.
Можна використовувати прискорені методи ідентифікації збудника ра
нової інфекції — за допомогою систем мультимікротестів. Тривалість мето
дики — 4—6 год.
За відсутності мікробного росту в клінічному матеріалі необхідно виклю
чити такі причини:
• наявність у відправленому матеріалі високих концентрацій місцевих або
системних антибактеріальних препаратів;
• порушення режиму збереження й транспортування зразків;
• методичні помилки в баклабораторії;
• ефективний контроль інфекційного ранового процесу антибактеріаль
ними препаратами;
• наявність анаеробної інфекції.
У
більшості випадків проведення місцевого
лікування
буває достатнім.
Лікування включає хірургічні, фармакологічні й фізіотерапевтичні методи.
Хірургічна обробка рани.
Первинну обробку рани
виконують за первинними
показаннями. Повторну первинну хірургічну обробку рани проводять, якщо
перше оперативне втручання з тих або інших причин було нерадикальним,
і виникла необхідність у повторному втручанні ще до розвитку інфекційних
ускладнень у рані.
Хірургічна обробка рани складається з:
• видалення з рани нежиттєздатних тканин, які є субстратом для первин
ного некрозу;
• видалення гематом (особливо глибоко розташованих);
• остаточного спинення кровотечі;
• відновлення цілості ушкоджених тканин.
Вторинну обробку рани
здійснюють за вторинними показаннями, як пра
вило, у зв’язку із гнійно-запальними ускладненнями. Повторну вторинну об
- 266 -